Утримання таких колосальних споруд, як головна насосна станція Каховського магістрального каналу, дешевим бути не може.
Без зрошення отримати в посушливих степах Таврії гарні врожаї овочів та зернових нині годі й мріяти. Аграріям південного краю це чудово відомо. Але тим дошкульнішою для них стала тенденція постійного підвищення вартості поливу.
Нинішній рік винятком не став: меліоратори повідомили, що за транспортування води каналами на поля доведеться платити вже не 22 копійки за кубометр, як торік, а 27. П'ять копійок — різниця наче й мізерна. Та коли взяти до уваги, що минулого року води для поливу використали понад мільярд кубів, а потреба в ній збільшується, додаткові видатки також можуть перевищити п'ятдесят мільйонів гривень. Тож зросте й собівартість городини, сої, кукурудзи тощо.
Громади регіону всіляко намагаються стримати зростання витрат на полив. Депутати Херсонської облради з подачі сільгоспвиробників навіть підготували звернення до Держводагентства України, пропонуючи або заморозити діючі тарифи, або принаймні збільшувати їх не так різко.
Але начальник обласного управління водних ресурсів Ігор Андрієнко пояснює, що перегляд вартості зрошення викликаний цілком об'єктивними причинами: зростанням вартості електроенергії, розмірів мінімальної зарплати тощо.
До того ж раніше держава «вливала» у зрошення чимало бюджетних коштів, а нині цей фінансовий потік міліє. Приміром, тільки цьогоріч меліораторам Херсонщини на утримання каналів, насосних станцій та іншої інфраструктури необхідно 1 млрд 305,4 млн грн. А кошторис (навіть із платнею за транспортування води) затвердили в сумі 953 млн 359,4 тис. Загалом дефіцит фінансування становить 27 відсотків від потреби.
Ще й видатків на реконструкцію успадкованих ще від СРСР насосних станцій, силового устаткування не планують уже четвертий рік поспіль! А за зрошення полів та плантацій комусь платити все ж треба: якщо не державі, то тим, кому без цієї води ані туди, ані сюди.
