Штучний голод у 1932-1933 роках в Україні, на Поволжі та Кубані, де найбільше проживало українців, був організований вищою номенклатурою ВКП(б) та урядом СРСР. Сам геноцид був спрямований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
У простих землеробів конфісковували усе зерно, продукти харчування, птицю та худобу. Без крихти хлібу в домі селяни йшли в холодну зиму. Вони вмирали просто неба. І це попри те, що, насправді, радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час «голодних» років.
Щоб вижити люди йшли на крайні заходи, в тому числі й пробували вкрасти хоч трохи зерна. Аби присмирити «негідників» Сталін видав закон, за яким в народі закріпилася назва «закон про п'ять колосків», згідно з яким на розкрадачів державного майна чекав розстріл, а за пом'якшуючих обставин – 10 років ув'язнення. Винними у розкраданні були навіть ті, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.
За офіційними даними в 1932-1933 роках від голоду померло 3,941 млн. осіб та ще 6,122 млн. втрат ненародженими. 24 країни світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.
У 2018 році День пам'яті жертв голодоморів припадає на 24 листопада. В цей день відбуваються скорботні заходи.
Зокрема, о 15:00 в Херсоні відбудеться Хода Пам'яті (від площі Свободи до пам'ятного знаку на честь жертв тоталітарного режиму по вул. Тираспольській).
А з 16:00 до 17:00 пройде загальнодержавна акція «Запали скорботну свічку». У рамках якої у вікнах адміністративних будівель органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших установ, а також у житлових будинках запалять свічки на знак вшанування жертв Голодомору.
За матеріалами Херсонської обласної ради
