Вони винні за блакитне паливо 1,6 мільйона гривень, але навіть перспектива залишитися із холодними батареями боржників не дуже й налякала.
Після попередження борги погасив тільки кожен п'ятий, і лише на суму 215 тисяч гривень. Тож криза неплатежів дошкульно б'є по транспортувальниках палива, які через дефіцит обігових коштів неспроможні підтримувати своє господарство у нормальному стані.
От і виходить, що в регіоні немає за що міняти понад двісті кілометрів сталевих газогонів, які експлуатуються понад сорок років, морально й фізично застаріле обладнання третини розподільчих пунктів тощо.
Хоча треба зазначити, що в енергетиків стан справ ще гірший. Приміром, ТЕЦ Херсона споживачі заборгували понад сто мільйонів гривень. Такі ж невтішні справи і в другого за значенням постачальника послуги з централізованого обігріву міста — КП «Херсонтеплоенерго».
Енергетикам украй важко навіть створити запас матеріалів для ліквідації аварійних ситуацій. А про планову заміну поіржавілих підземних трубопроводів годі й казати — міняють сотні метрів, а потрібно десятки кілометрів. Тож «теплоносій» потрапляє не так у батареї, як у грунт: щойно дали тепло, а по вулицях уже струменять потоки гарячої води.
