Міський голова Львова Андрій Садовий дав старт заходу, розповівши про стратегію ідентичності як необхідну складову розвитку сучасного успішного міста. Резюмував: стратегія може бути успішною та робочою лише тоді, коли її створює та реалізовує одна і та ж команда.
Дискусію продовжив директор комунальної установи «Інститут міста» Олександр Кобзарев, який поділився «секретами» написання та реалізації успішних міських стратегій на прикладі Львова.
«В Україні звикли, що стратегія — це дуже дорогий документ, який помпезно прийняли на сесії міської ради, а потім поклали в шухляду і забули, — каже Олександр Кобзарев. — Насправді ж, стратегія — це не тільки мрії та показники, а й регулярна робота з моніторингу та контролю.
Якщо вона написана правильно — то це інструмент, який працює на вас та слідує вашим цілям. Потрібно лише обрати стратегічні пріоритети та стратегічні жертви. Ще одна важлива річ — це партисипація. У торгівлі кажуть, що „покупець завжди правий". Відтак, в усі процеси в місті, зокрема і до підготовки стратегії, потрібно залучати мешканців, бо саме вони є основним клієнтом місцевої влади».
Опісля, керівник управління архітектури та урбаністики Юліан Чаплінський розповів про правила міського планування й архітектурні принципи, про європейський досвід та втілення його елементів у Львові.
«Важливо — правильно розставити пріоритети просторового розвитку, — каже він. — Львів — це щільне європейське місто, яке інтенсивно розвивається. Воно розміщене на коротких відстанях. Відтак — Львів чудово підходить для активізації в ньому громадських просторів та соціальної взаємодії. Інша річ — це зміна транспортної моделі — з автомобільної до велосипедної. І остання пріоритетна річ — це підсилення екологічності».
Архітектор також розповів про найамбітніші цілі Львова. Зокрема — поділився і мріями та перспективами реалізації проекту S-bahn — швидкісної міської електрички: «Співпраця з німецькими та нідерландськими фахівцями породила у нас здатність мріяти. Колись ми дивились на S-bahn як на неможливий для нас проект, адже це — мільярди євро.
Тоді нам сказали, що, насправді, це не заважає готуватись до нього уже зараз, щоб коли ці гроші прийдуть, ми не наробили помилок. Такий S-bahn дозволить добратися з однієї межі міста до іншої за годину. Окрім того, він може перетворитися в ефективний зв'язок з довколишніми селами», — додав Юліан Чаплінський.
Тему співробітництва та комунікації продовжила заступниця директора ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександра Сладкова.
Вона, зокрема, розповіла херсонцям про власний успішний досвід та інструменти залучення мешканців міста до процесу прийняття важливих рішень і реалізації корисних проектів. Опісля, Олександра Сладкова презентувала найкращі зразки громадських просторів, створених у Львові за останні роки.
«Кожен проектант громадського простору має стать, вік, має або не має дітей до 16 років, є або не є маломобільною людиною, живе в якійсь частині міста й буває чи не буває в цьому просторі. Якщо проектант орієнтуватиметься винятково на свої відчуття, то і створить громадський простір лише для себе», — зазначає Олександра Сладкова.
«Місце для всіх» — це одна з основних причин важливості залучення до проекту мешканців. Ще одна річ — це можливість отримання конструктивної критики чи порад, які зроблять проект кращим.
Третьою причиною є те, що при умові хоча б мінімального долучення мешканців до фінансування простору, вони не лише ніколи не допустять його нищення, а й обов'язково користуватимуться тим, у що вклали кошти. І ще одна з важливих речей — це те, що поінформовані мешканці чекають на зміни, а не перешкоджають їм.
На завершення дискусійного дня — успішними практиками щодо формування комфортної міської екосистеми та перетворення міста на бренд поділився з мешканцями Херсона заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
«Ми звикли думати, що в міста є адміністративні межі, та це давно не так, адже щоденно наше місто „дихає", — каже Андрій Москаленко. — У Львові — 150 тисяч студентів. Це наймобільніша категорія. За них важко конкурувати. Це, з одного боку, величезний ресурс для міста, і з іншого — велика загроза. Якщо міста зараз і конкурують, то лише — за розумних людей».
Заступник мера також наголосив на важливості розвитку в місті не лише туризму, а й конференц-індустрії, оскільки це — імідж міста, нові знання та досвід, а також суттєвий економічний ефект: «Економіка проста. Одна наша Міжнародна конференція грижологів — це близько 400 осіб з-за кордону. Кожен із них перебуває в місті орієнтовно 5 днів та витрачає 120 доларів щоденно. Тобто це понад 6,5 млн грн. лише за 1 конференцію», — підкреслює Андрій МОСКАЛЕНКО.
За матеріалами Львівської міської ради
