Відповідно до інформації Міністерства освіти і науки (МОН) на бюджет рекомендовано – 58 тисяч 875 вступників. Розподіл місць відбувався відповідно до розробленого алгоритму «адресного розміщення державного та регіонального замовлення».
Ті, хто отримав рекомендацію до 18 години, 6 серпня – повинні встигнути подати оригінали документів. Зарахування відбудеться до 12 годин, 7 серпня. Всі ці дні на сайті МОН такий ажіотаж, що й сьогодні сервери не витримують і періодично «падають». Воно й не дивно, адже за процесом слідкує понад 200 тисяч осіб.
Найбільше питання яке виникло зараз це справедливість і об'єктивність бюджетного зарахування. На бюджетні місця в першу чергу потрапляють ті, у кого нижчий рівень освіти, але вони включені у так звані «квоти».
Наприклад: «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» напрямок «Освітня програма: Медіапродюсування» – ліцензія 30 місць, заяв – 236. Бюджет – 18 місць. Перший у рейтингу здобувач мав максимальну оцінку – 200,00 балів, але на першому місці до зарахування стоїть людина у якої – 151,450 балів.
«Освітня програма: Журналістика та соціальна комунікація» – 179 вакантних місць, заяв – 721. Бюджет – 40 місць. Одразу 10 осіб мали бали – 200,000, а «квотників» 13 осіб, які мають бали від 186,850 до 151,450. І так по всій Україні.
Чи правильно це? Хтось зараз кинеться звинувачувати мене у не гуманності і т.п. Я не оцінюю, я констатую – діти з найвищими балами залишилися поза межами бюджету (там де його мінімум). Чи справедливо це?
Одне з нововведень цього року – Міністерка пані Гриневич власним наказом відмінила обов'язковість проведення творчих конкурсів на ряд напрямків навчання, у т.ч. й на спеціальність журналістика.
Я, як людина яка 16 років викладає у вишах (сьогодні я доцент кафедри журналістики Чорноморського Національного університету ім. П. Могили, м. Миколаїв), точно знаю, що творчий конкурс дає можливість відбору тих, хто насправді краще готовий вчитися цій складній спеціальності. Знаю з досвіду: більшість «квотників» не «доживе» і до 3 курсу. Чому? Як правило у них низький загальний рівень освіченості якби вони складали творчий конкурс, то вони б його не пройшли.
Тільки не треба говорити, що «творчий конкурс» це шлях до корупції. Члени профільної комісії перевіряючи роботи вступників й гадки не мають кому який бал ставлять: всі роботи потрапляють до рук перевіряючих у зашифрованому вигляді.
Підчас шифрування ніхто з перевіряючих немає права знаходитись у приймальній комісії, де у сейфі тримають «титульні сторінки» робіт. А «спостерігачів» і «громадськості» при шифруванні завжди більше ніж членів прийомної комісії.
Об'єктивність оцінювання дає можливість насправді розумним і освіченим отримати високі бали, а ті у кого в атестаті більш ніж середні оцінки – мають відповідний результат, іноді взагалі нижче прохідного мінімум. Все справедливо.
Спостерігаючи за вступною кампанією цього року переконаний, що ті виші, які не відмовилися від творчих конкурсів – отримали більш підготовленого студента. А «квотник», який має здібності, той і з творчим конкурсом пройшов на бюджет.
У чому сенс відмови від творчого конкурсу? Питання для фахового обговорення. Думаю, що більшість ВНЗ наступного до нього повернеться. Інше питання, яке широко обговорюють сьогодні: кількість бюджетних місць.
Мало місць? Чому держава так мало виділила грошей на державне замовлення? Але ж ми й гадки не маємо, а скільки через 6 років нам треба буде мати вчителів цього профілю? Хтось веде прорахунки реальної потреби на базі яких формують державне замовлення? А може стільки непотрібно? А чи є відповідна кількість претендентів?
Аналізуємо: ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Напрямок навчання (014) СЕРЕДНЯ ОСВІТА, математика – маючи 40 ліцензованих місць, отримав лише – 21 заяву (у конкурсу бере участь 18). Бюджетних місць – 6. Т.т. ХДУ має 33,4% державного замовлення від кількості претендентів.
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – 40/84/10 (11,9%).
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ – 118/65/15 (23,07%).
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА – 40/78/20 (25,6%).
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА (м. Київ) – 32/114/23 (20,17%).
То, про яку «нелюбов» до ХДУ можна вести мову? Ми маємо найвищий % бюджету у розрахунку на одного допущеного.
А що з «фізикою»? ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: (014) СЕРЕДНЯ ОСВІТА, фізика – ліцензований об'єм – 100 осіб, заяв – 25 заяв, бюджетних місць – 4 (16% бюджету від заяв).
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – 40/10/4 (40%).
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ – 100/20/4 (20%).
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА (Київ) – 40/19/3 (15,7%).
Ми попереду Драгоманова! Звернули увагу всюди недобір (у чернетках результати ще по двом десяткам вишів). У чому справа? Може у тому, що держава немає зацікавленості у фахівцях цього профілю, і абітурієнти розуміють, що після закінчення навчання вони будуть непотрібні державі, адже вона не платить вчителю за його труд належним чином.
Ще напрямки навчання: ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(012) ДОШКІЛЬНА ОСВІТА (денна форма навчання) – 50 ліцензованих місць, заяв – 208, бюджет – 35 місць (70% від ліцензії); (заочне навчання) – 45/38/10 (22,3%).
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА (м. Київ) – денна форма: ліцензованих місць – 167, заяв – 684, бюджету – 11 (6,58% від ліцензії); (заочна): ліцензія – 138, заяв – 149, бюджет – 5, (3,62% від ліцензії).
ХДУ має +63,42% по відношенню до Драгоманова на денній формі навчання, і +18,71% по заочній, при цьому не набирає навіть ліцензований мінімум, т.т. конкурсу немає, беруть всіх.
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (013) ПОЧАТКОВА ОСВІТА (форма навчання денна) – 100/94/34 (34% від ліцензії, 36,17% від заяв); (заочна) – 60/19/7, (11,6% від ліцензії, або 36,84% від кількості заяв).
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА (денна): ліцензія – 137, заяв – 356, бюджет – 23 (16,78% від ліцензії, 6,46% від заяв); (заочна): ліцензія – 138, заяв – 43, бюджет – 6 (4,34% від ліцензії, 13,95% – від заяв).
Тут ХДУ має +17,22% по денній формі, не добираючи до конкурсу, і 7,26% по заочній, суттєво на 2/3 не добираючи абітурієнтів навіть до конкурсу).
Звідки такі пріоритет у цього факультету ХДУ? Може до цього хтось доклав руку? Може тут винні родинні зв'язки, або, як зараз модно говорити, тут явно прослідковується «конфлікт інтересів» і слід відкривати кримінальну справу?
І знову до вступників. Слід нагадати, що тих хто не потрапив у рекомендації на бюджет автоматично внесуть до списку здобувачів навчання на контрактній основі.
А ще слід пам'ятати, що до 18 серпня відбудеться переведення на вакантні бюджетні місця. Т.т., якщо хтось із тих, хто запропонований на бюджет не подасть оригінали документів, то ті, хто стоять першими у списках контрактників матимуть шанс потрапити у ВНЗ на бюджет.
Чи бувають місця? Як правило так. Той хто має високі бали ЗНО так само як і інші подає зави у кілька вишів і скрізь може бути запропонований на бюджет (якщо його не «виб'є» зі списку «квотник»). Таким чином десь вони місце та звільнять.
Хоча і тут тим у кого великі бали може просто не пощастити. Правом на переведення на місця, що звільнилися у першу чергу мають ті, хто має спеціальні умови щодо участі у конкурсі (незалежно від конкурсного бала).
Список великий, тож скоріш за все переведення будуть між собою оспорювати «квотники» (діти загиблих захисників України, потім в залежності від конкурсного бала – діти учасників АТО, особи з інвалідністю I, II груп, діти з інвалідністю у віці до 18 років, внутрішньо переміщені особи тощо).
Що ж стосується популярності у цьому сезоні, то топ-10 спеціальностей з найвищим прохідним балом включає: «Стоматологія» – 193,494 (МЗ) і 188,552 (МОН); «Міжнародне право» – 193,35; «Міжнародні відносини, громадські комунікації і регіональні студії» – 192,066; «Менеджмент соціокультурної діяльності» (МОН) – 188,598; «Міжнародні економічні відносини» – 186,711; «Журналістика» (МОН) – 186,252; «Політологія» – 186,05; «Історія та археологія» – 184,55; «Фармація, промислова фармація» (МЗ) – 184,391; «Культурологія» (МОН) – 184,288.
Факти свідчать: на спеціальність «журналістика» до Херсонського державного університету на 50 ліцензованих місць претендувало – 77 осіб; у Національний університет «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»: ліцензія – 90, заяв – 161, у Національний технічний університет України «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ І. СІКОРСЬКОГО»: ліцензія – 180, заяв – 697; у Київський Національний університет ім. Т. Шевченка: ліцензія – 425, заяв – 1855; у Київський університет ім. Б.Грінченка: ліцензія – 175, заяв – 1812.
Звідки така нечувана популярність? Невже всі відчули у собі талант до написання правдивих статей та гострих репортажів?
Ні, правда криється в іншому, її розкрив генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров, який зазначив: «... хочу підкреслити, що в цьому році в топ-10 спеціальностей увійшла «Журналістика», на якій був скасований творчий конкурс. Т.т. вступ відбувався за сертифікатами ЗНО, що забезпечило приріст конкурсного балу за цією спеціальністю».
Чи збільшилася від цього якість? Час покаже. Втім, вже зараз можна сказати, що це дуже малоймовірно. Ті, хто «встав у чергу за дипломом» уявили собі, що тут у них не буде ніяких складностей і вони спокійнісінько доживуть собі до 4 курсу і диплом у кармані. «Там немає чого робити, що там писати», - так думає більшість з тих, хто 1 вересня зайде у навчальні аудиторії.
Я знаю з досвіду і практики яким буде їх розчарування вже по закінченні першого місяцю навчання, коли з'ясується, що навчатися на цьому напрямку аж ніяк не легше ніж вивчати математичку чи фізику.
Вже перший семестр покаже, що 30 – 40% студенів можуть просто зараз йти і забирати документи. А наступного травня 60% таких студентів будуть розчаровані вщент, і будуть проклинати той день і час коли «повелися» на вступ «без творчого конкурсу».
А ми – викладачі зайвий раз переконаємося як були праві ті ректори та декани, які не скасували «творчій конкурс»: і собі життя спростили – не тягнуть віз бездарів, і батькам гроші зекономили. Досвід свідчить – більша частина таких студентів до диплома «не доживе», у кращому випадку отримає «довідку» про те, що «прослухав курс», а гроші вже не повернути.
Втім, все це у них ще попереду, а поки ті, хто вже на бюджеті по праву можуть їхати відпочивати і набиратися сил – у них ще 3 тижні відпочинку. Для тих, хто збирається на «контракт» саме час шукати гроші, і добре подумати, а чи слід витрачати їх на те, аби потім отримати папірець формату А-4 з текстом «прослухав...».
А справа ця не з дешевих: Університет Державної фіскальної служби – від 7 130 грн; Полтавський Національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка – 10 517 грн.; Університет митної справи та фінансів – 12 900 грн.; Львівський Національний університет ім. І. Франка – 14 831 грн.; «ОДЕССКАЯ ЮРИДИЧЕСКАЯ АКАДЕМИЯ» – 15 050 грн.; Херсонський державний університет – 16 000 грн; Національний авіаційний університет – 18 580 грн. Київський Національний університет ім. Т. Шевченка – 50 140 грн, за один рік навчання.
Сергій ОСОЛОДКІН
