У ній впізнали водяний горіх, або чілім, і в соціальних мережах знявся ґвалт. Викладаючи до загального доступу фото «прибульця», місцеві жителі б'ють на сполох. Адже водяний горіх хоча й не отруйний, та він має властивість швидко розростатися, перешкоджаючи течії.
А якщо пляжі через це перетворяться на гниле болото, звідси й відпочивальники повтікають, а в «аборигенів» зникне джерело гарного заробітку.
Хоча науковці їхньої тривоги не поділяють. Скажімо, директор заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко каже, що чілім у Азовському морі не приживеться – для нього навіть води Сиваша занадто солоні.
«Багато років буваю на Сиваші, і жодного разу там водного горіха не бачив. На наших штучних озерах його також немає», - говорить Віктор Гавриленко.
Інша справа, звідки «прибулець» на Арабатці взявся. Тут уже простір для здогадок. Оберемки чіліма могло винести або з зрошуваних каналів, або навіть з водосховищ на Дону та Кубані потужна течія прибила.
Так чи інакше, але підстави для тривоги з приводу «окупації» чілімом Приазов'я відсутні, запевняють біологи.
