Але за планами будівництва другої черги Каховської ГЕС велична споруда потрапляла в зону підтоплення, і їй загрожувало руйнування.
Це викликало протести місцевих жителів, краєзнавців, громадських активістів та науковців по всій України. Біля підніжжя башти Вітовта навіть почали проводити фестивалі та флешмоби, до органів влади посипалися звернення із вимогами захистити цінний історичний та туристичний об'єкт. І схоже, до протестів таки дослухалися.
ПАО «Укргідроенерго», яке веде підготовку до будівництва Каховської ГЕС-2, офіційно оприлюднило «повідомлення про планову діяльність». Згідно з цим документом, основні конструкції майбутньої гідроелектростанції обіцяють посунути на півсотні метрів від башти.
Також для протидії зсувам ґрунту біля пам'ятки архітектури збираються звести залізобетонну стіну з паль, попередньо провівши там археологічну розвідку. А після цього «закріпити» ґрунт зеленими насадженнями.
Загалом, конфлікт навколо башти Вітовта скидається радше на непорозуміння, що виникло з суто бюрократичних причин. У ПАО «Укргідроенерго» стверджують: на час збору даних отримали від управління культури Херсонської ОДА однозначну відповідь про відсутність у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України інформації про згадану споруду.
Відповідно, й у процесі підготовки до проектування жодних застережень не встановлювали. Аж ось «піднявся ґвалт», чиновники схаменулися, і тільки 16 грудня 2016 року Міністерство культури України внесло башту Вітовта до Держреєстру. Зробили б це раніше, і жодних приводів для конфлікту з громадськістю не виникло.
