Так під час нещодавнього спілкування з керівниками ОТГ і району, червоноблагодатненці також вимагали дій від влади та правоохоронців стосовно збереження лісосмуг.
Та, на жаль, результату – нуль. І хоча всі й розуміють, що вирубування дерев приведе наш степовий край до екологічного лиха - не виявляють доброї волі, щоб змінити цю ситуацію.
СПІЙМАНИЙ – АЛЕ НЕ ЗЛОДІЙ
Справді, під час нещодавної поїздки до Червоноблагодатного ми побачили в лісополосі, починаючи від Ольгиного, дуже багато свіжих пеньків – очевидно зовсім недавно тут працювали бензопилою. На зустрічі теж про це говорили. Тож відразу для себе визначила порушити цю тему (вже вкотре) в газеті. До того ж, наступного дня у Фейсбук мешканець Горностаївки Сергій Ганзюк розмістив фотоінформацію:
«Почали різати липову алею від Горностаївки до п'ятого». На черзі – селищний парк???!! ВЛАДО!!! (Адміністрація. Райрада) Що будемо робити??? Чи знову безпомічно розведемо руками??? Громада, партіїї, депутати керівники, волонтери – це один з головних негараздів. Якщо нічого не робитимемо, то після себе залишимо пустелю... НЕБАЙДУЖІ – відгукніться, пропонуйте вирішення проблеми...»
Летять тріски від посадок, що захищають поля від вітровіїв. Неконтрольоване вирубування дерев, сягає критичного рівня особливо в зимовий період - про це свідчать повідомлення в засобах масової інформації. Так приміром нещодавно у сусідньому районі при в'їзді в селище Велика Лепетиха, біля пам'ятного знаку на честь воїнів-визволителів невідомі особи нещадно зрізали багатовікові дерева: ясени, липи, берези. Хто вчинив такий злочин - поки що невідомо. Повідомляють, що поліція шукає тих вандалів.
Та чи знайде? Адже в будь якому випадку, ті, хто навіть спійманий на «гарячому», як правило залишаються безкарні. Люди нарікають на бездіяльність влади та правохоронних органів, є навіть прямі натяки, що в дроворубів-бізнесменів є «криша» в поліції. Так принаймі, висловилися на зустрічі у Червоноблагодатному, натякали й при обговоренні згаданої фотоінформації у Фейсбук.
Свою думку стосовно даної проблеми висловив і голова Горностаївської районної ради Сергій Карпеченко:
«Сергію Миколайовичу (Ганзюк – авт.), я цілком підтримую Вас щодо реагування на це неподобство і буду вимагати цього від правоохоронців. Але без самоорганізації громади ефекту буде мало. Минулого року районною радою було створено робочу групу із депутатів та сільських голів з виявлення браконьєрів. За місяць нічних рейдів спільно з головами Ляхно Д.В., Корінь Н.П., депутатами - Слісаренком, Єрьоміним, Мартыненком, Кривошеевим - було виявлено 7 фактів незаконної вирубки та транспортування деревини в районі.
І через "правові колізії " жоден матеріал не дійшов до суду !!! Пропоную долучитись всій громаді до виявлення горе "лісорубів", фіксувати на фото-відео і висвітлювати широкому загалу - нехай знають наших "героїв" в обличчя. Своєю чергою, готовий особисто приймати участь в рейдах з виявлення браконьєрів - для деяких суб'єктів це вже налагоджений системний бізнес».
Слід сказати, що багато хто висловив свої думки щодо згаданої проблеми – і я подумала: як добре, що нині є Інтернет, при допомозі якого можна вивчити позицію людей. У даному випадку Андрій Вишнінський справедливо зауважив:
«Чому нічого не говориться про роботу правоохоронних органів в цьому напрямку, хто створює ті "правові колізії", завдяки яким ні один матеріал не дійшов до суду? Знову переведемо все на волонтерів?»
БЕЗ ВЛАСНИКА – НІЧИЄ
Правові «колізії», про які згадував голова районної ради, насправді існують. Зокрема тому, що лісополоси не мають власника. Юридично – ніби то державні, а фактично – нічиї. І якщо за ліси ще є з кого спитати, то полезахисні смуги «висять у повітрі». Вони загубилися у процесі розпаювання: їх залишили у землях запасу, тобто у державній власності, і нікому не доручили ними опікуватися.
Оскільки законами до цього часу не визначені власники лісосмуг, неможливо встановити й потерпілих. Тож і виникають запитання, на які важко знайти відповідь. Приміром, немає власника – немає кому надати довідку про суму збитків, без якої в суді важко довести заподіяння шкоди й відповідно притягнути зловмисників до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Є ще одна негласна причина: коли люди доведені до зубожіння, а ціни на вугілля для багатьох недосяжні, - кожен вишукує можливість як вижити.
Олексій Михальчук щодо цього висловив свою думку: «Якщо не буде покараних, висвітлення '' героїв'' нічого не допоможе. Жалко дивитись на посадки, одні кущі залишились. Хоча з іншого боку і людей жалко, дивлячись на зарплати, ціну вугілля - безвихідь штовхає людей на такі дії. Моя думка».
Однак, це не означає, що нічого не треба робити, аби зупинити горе-лісорубів. На думку Олени Кочмарук, людей звісно жалко. Але ж: «спочатку дозволили підняти ціни на вугілля, тепер вирубуємо дерева – далі що буде?..»
Зрозуміло, що сьогодні не у всіх є можливість придбати тверде паливо через цінову політику. Але існують державні програми, одна з них — це оформлення субсидій. У районі Майже 2 тисячі сімей вже скористалися цією можливістю. Також є ще одна альтернатива - санітарна вирубка сухих дерев, яку проводитимуть за домовленістю із місцевими радами, і ті родини, які потребують допомоги, отримають її. Про це говорив селищний голова Дмитро Ляхно у Червоноблагодатному.
Водночас у цьому контексті слід зазначити, що зелені насадження в селах знищують далеко не бідні, не нужденні люди, а здебільшого ті, хто на цьому будує власний бізнес. У лісосмугах «пасуться» ділки, які шукають дармові дрова й продають мешканцям сіл. Тим більше - і мабуть головне - за це ніхто серйозно не був покараний.
І вони, йдучи на такий крок, або ж не знають про відповідальність за самовільне знищення дерев, або ж сподіваються на безкарність, бо їх «кришують». Володимир Мартиненко (очевидно добре знаючи цю систему), адресуючи голові райради свою думку, так і висловився: «Сергію Григоровичу, ви ж розумієте з чого треба починати. З тих, хто "кришує", тоді і буде порядок».
ХТО ВИНЕН І ЯК ЗАПОБІГТИ?
Усі сьогодні шукають відповідь на ці запитання. Дехто звинувачує владу, як приміром Сергій Поляк:
«Якщо влада буде за цим мовчки спостерігати, таке в нас буде і майбутнє».
Дехто йому заперечує: Олександр Ліляк – «Та це не влада - це всі ми. Треба піймать і руки відкрутить»;
Світлана Зіняк – «Все залежить від самих людей, тобто від нас самих. Я думаю,що неможливо поставити біля кожного дерева поліцейського, хто б не був у владі. Тим паче, що крадуть і трощать усе в селищі: лавки, троянди, насадження тощо».
І справді, кого нам звинувачувати: хтось сам велосипедом їздить і рубає, а той, хто не має змоги їздити – купує у торгашів, які працюють бензопилою та вивозять машинами. А хтось, знаючи тих «лісорубів», просто не видає їх, або ж і сам купує в них дрова. І при цьому вимагає від влади «боротися» з тими, хто вирубує дерева.
У Червоноблагодатному, коли на зустрічі зайшла мова про це лихо, одна жіночка, яка найбільше вимагала дій від керівників району та об'єднаної громади, зізналася, що знає, хто рубає дерева і продає. Але при цьому заявила, що не скаже, бо боїться, що й хату спалять.
Тож з ким нам боротися?! Кого засуджувати? Хіба що самих себе. Якщо сьогодні один сусід у недоброму запідозрив іншого, а завтра й сам пішов з бензопилою в ліс, то що далі говорити? Вирубка лісонасаджень – наша спільна біда. І боротися з цим маємо усі разом. Безумовно, проблема повинна бути врегульована на рівні законодавства.
Але, на мій погляд пересічного громадянина, влада та самоврядні організації мають об'єднувати людей довкола розв'язання даної проблеми, а самі громадяни – не бути байдужими і не сприяти «лісорубам».
Та це не означає, що поліція має бездіяти. Саме до неї найбільше запитань у громадян: як бачимо, звинувачують як у бездіяльності , так і в «кришуванні». Зрозуміло, що недосконалі закони не дозволяють зупинити самовільну вирубку лісонасаджень. Але ж є й інші заходи, щоб спіймати на «гарячому» та притягнути до відповідальності.
Тож цю публікацію просимо вважати офіційним зверненням до Горностаївського відділення поліції для надання ним публічної інформації щодо боротьби з вирубки дерев на території району та відповідей на запитання громадян.
Любов РУДЯ,
газета "Сільські новини"