Але депутати райради від такого «подаруночка» відмовилися. Заговорили навіть про те, що інтернат взагалі не потрібен, оскільки дві третини його учнів — не сироти, а діти із звичайних родин, яким просто зручніше ходити сюди на уроки.
Аргументи депутатів занепокоїли трудовий колектив школи-інтернату: чи не стануть вони у підсумку «смертним вироком» для закладу?
Але у департаменті освіти і науки Херсонської ОДА із намірами ліквідувати інтернат солідарності не виявляють. Його очільник Євген Криницький каже, що фінансувати заклад продовжать і за відсутності згоди з приводу його долі між радами різних рівнів.
«Планів закрити школу-інтернат у селі Львовому не маємо. Там майже двісті учнів, і сиріт з-поміж них справді не так багато. Але коли поруч із ними за партами сидять ще й вихідці з малозабезпечених чи багатодітних родин, які також користуються соціальними пільгами, — це нормально, — наполягає Євген Криницький.
— Головне, щоб не менш як 70 відсотків учнів мешкали саме в тому районі, де інтернат працює. У випадку зі школою-інтернатом у Львовому ця пропорція витримана, тож усі розмови про його буцімто «непотрібність» у Бериславському районі, вочевидь, зайві».
