А все почалося з того, що на перший курс факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету вступила дівчина зі знаменитого села Петриківка, що на Дніпропетровщині.
Дізнавшись, що Ангеліна Бурлака володіє технікою петриківського розпису, сусіди з вишівського гуртожитку № 3 загітували її розмалювати бетонні плити на балконах дев'ятиповерхівки. Дирекція студмістечка дала на це згоду, і робота закипіла: плити обережно знімали, юна художниця їх розписувала на свій смак, а потім їх встановлювали назад.
Процес тривав чи не місяць, та робота була того варта: нині «петриківський гуртожиток» став популярним у поціновувачів народного мистецтва. До того ж історія має продовження: натхнені прикладом Ангеліни, студенти тепер вправляються у малюванні на стінах дитячих кімнат, фойє та інших приміщень загального користування.
Одноманітні фарбовані поверхні тепер ожили: тут і чудернацькі істоти поселилися, і пейзажі з квітами око милують, і ліричні сценки на чорно-білому тлі примушують юні серця битися частіше.
Причому розмалювали не тільки гуртожиток № 3, а й сусідній № 4. І зі стандартних цегляних дев'ятиповерхівок студентські помешкання враз перетворилися на скарбнички мистецьких сюжетів!
