Лише обеліск, встановлений в 1947 році на височині, нагадує про ті трагічні події. За словами місцевих жителів, про цей пам'ятник всі забули, він заріс бур'яном, монумент потріскався й нагадує бліду тінь себе попереднього.
Ось такий лист надійшов до нашої редакції: «Сказати, що місце закинуте – не можна, оскільки тут поруч ведеться нове будівництво, є кафе, цілий рік проїжджає транспорт. І що люди бачать? Неповагу до пам'яті! Зарослий й забутий пам'ятник.
Раніше сюди завжди приходили школярі, приносили квіти. Можливо пам'ятник спеціально хочуть зруйнувати, щоб продати місце під чергове будівництво?», – обурюються читачі.
Тут, на місці кургану, у протитанковому рові в 1941-1942 роках масово розстрілювали наших співвітчизників. У 1943 році на цьому місці проводила розкопки державна комісія. Факти, описані в її висновку, вражають масштабами і жорстокістю.
Згідно з актом «Про злочини німецько-фашистських окупантів у м. Каховка» від 23 листопада 1943 року, 4 вересня 1941 року близько 60 громадян були вивезені за місто і розстріляні у протитанковому рові (на місці, де зараз стоїть монумент – прим.) 2000 жінок і дітей розстріляли за 8 км від Каховки. Влітку 1942 року німці заарештували 15 жителів села Дніпряни за підозрою в участі у партизанському загоні. 18 днів поспіль вони зазнавали катувань, 9 людей з цієї групи були розстріляні у протитанковому рові, одного повісили.
Під час розриття могил на південий захід від міста виявлено 68 розстріляних громадян, серед них 12 жінок і 6 дітей.
«Один з трупів жіночої статі обіймає два дитячі скелети віком від 1 до 3 років. В руках дітей виявлено пляшку з-під молока. Є підстава вважати, що жінку з дітьми зарито живими», – йдеться в документі.
У травні у тому ж таки рові розстріляно ще двох громадян: «Під час медичного огляду встановлено, що у жертв виколоті очі та перебиті руки. Прізвища жертв встановити не вдалося».
У спогадах офіцера Ісаєва, що брав участь у розкопках на місці масового розстрілу в 1943 р.: «Серед розстріляних були діти і люди похилого віку. Деяких вдалося впізнати і їх передали на поховання в селище Британи. Близько 200 неідентифікованих людей було поховано біля нафтобази на пагорбі», – згадує він.
У Каховці німці влаштували два табори для військовополонених, в них у нелюдських умовах перебувало близько 1000 чоловік. В'язні голодували, спали на голій цементній підлозі під відкритим небом. Виснажених людей заставляли працювати по 13-14 годин і за найменшу провину розстрілювали. 1793 жителі району зазнали фашистської каторги у Німеччині.
Перед відступом з Каховки німці спалили заводи «Рекорд», поршневих кілець, бавовнозавод, електростанцію, МТС, 3 школи, пекарню та багато громадських споруд. Такі невтішні наслідки окупації для нашого міста.
Остання масштабна реконструкція монумента на братській могилі відбулася в 1985 році. Знести пам'ятник історії у влади руки не піднімаються, оновити теж якось, знову ж зайва трата фондів. Та й краще забути взагалі, якою ціною Каховка здобувала свободу від загарбників.
– Могила вже багато років залишається безхазяйною і віддана забуттю, – розповідає місцевий житель. – Жителі міста і всі, хто відвідує це місце, не розуміють такого ставлення до своєї історії. Загальноприйнята практика в світі – шанувати пам'ять тих, хто пішов з життя, і стежити за порядком в подібних місцях. Цікаво те, що обов'язки по догляду за територією масового розстрілу, як і інших пам'яток, покладені на КП «КТП». Що завадило підприємству утримувати поховання в належному вигляді – загадка.
Мимоволі задумуєшся над тим, як швидко забувається історія, і якої праці коштує цю пам'ять повертати. І якби не наполеглива боротьба істориків та небайдужих громадян, про подібні місця тих трагічних подій через декілька років, ймовірно, ніхто вже й не згадав.
Дуже прикро, що цей пам'ятник занедбаний. Сподіваємося, що міська влада з глибоким розумінням поставиться до цих драматичних подій і знайде необхідні кошти для доброї справи.
Сергій МАКОГОН
"Каховська Зоря"
