Його започатковано в 1995 році ЮНЕСКО, щоб привернути суспільну увагу до проблем дискримінованих груп: ВІЛ-позитивних жінок та дітей, ЛГБТ-спільноти, колишніх засуджених, наркозалежних та ін.
Уникнути фобій та упередженості, а подеколи і агресії до людей, котрі мають інші расу, національність, віросповідання, нетрадиційну орієнтацію тощо, важко без відповідного рівня культури, виховання, поваги одне до одного.
Як зазначали учасники, державі наразі вкрай бракує законодавства, яке б чітко регламентувало відповідальність за дискримінацію та нетерпимість, і навіть агресію до певних груп осіб. Через це — погрози, побиття, погроми та підпали, упередженість й переслідування таких людей. Причому ненависть, як з'ясовується, проявляється не тільки від сторонніх осіб, а й з боку рідних — тих, хто не може прийняти нетрадиційну орієнтацію дітей чи онуків, наркозалежність чи ВІЛ-позитивний статус рідної людини.
Стигматизація таких людей на рівні суспільства нарешті скресає, визнають громадські активісти. Вже більш лояльно сприймаються ВІЛ-позитивні діти в дошкільних та шкільних колективах. Не викликає такого, як 10 років тому, ажіотажу серед медиків і необхідність прийняти пологи чи здійснити оперативне втручання у пацієнтів з ВІЛ. В області немає жодного випадку професійного зараження медиків.
Окремо учасники зупинилися на підвищенні відповідальності самих хворих, котрі більш свідомо почали ставитися до свого здоров'я, насамперед отримувачів антиретровірусної терапії, що дозволяє уникнути безглуздих смертей, підкреслив представник ХМГО «Асоціація ХХІ століття» Ярослав Зятюк.
Ці люди повертаються під медичний нагляд, їх забезпечено медпрепаратами, соціальним та медичним супроводом. І це заслуга і медиків, і громадських організацій, що діють у цій сфері. Ще немало проблем виникає з ВІЛ-позитивними в'язнями, котрі після звільнення потребують сторонньої допомоги, скажімо, центрів ресоціалізації, щоб адаптувати їх до життя на волі, в т. ч. до необхідності продовжувати лікування.
Як зазначила представниця ГО «100 відсотків життя» Ганна Скрипка, всі ВІЛ-позитивні мають 100% доступу до лікування, до потрібних медпрепаратів, забезпечені соціальним та медичним супроводом, а отже, мають усі шанси жити, створювати сім'ю, народжувати здорових дітей. Щоправда, поки що серед проблем громадські активісти називали оздоровлення ВІЛ-позитивних дітей та небажання підлітків, котрі мають такий статус, лікуватися.
Ще одна тема обговорення — у Херсоні виникла гостра потреба створити центр реабілітації для жінок, постраждалих від насилля в сім'ї. З ініціативою про його створення виступили 17 неурядових організацій на теренах області. Представники ГО, що займаються питаннями дотримання гендерної рівності, сьогодні звертають увагу на те, що «тихе» насилля в сім'ї переростає у трагедії для жінок та дітей, зокрема, через байдужість близьких та сусідів, бездіяльність правоохоронців тощо.
Про долю людей без певного місця проживання й можливі варіанти допомоги тим з них, хто бажає щось змінити в своєму житті, розповів представник ХОБФ «Мангуст» Володимир Куценко.
Його організація кілька років тому посприяла відкриттю спеціалізованого центру, який опікується цією вразливою категорією. Насамперед ведеться реєстрація таких осіб, що дозволяє їм отримати паспорти, оформити соціальні виплати та пенсії. Завдяки центру цьогоріч за 10 місяців отримали реєстрацію 2122 особи, що більше, ніж упродовж усього минулого року. Здебільшого, це особи, котрі втратили житло внаслідок різних життєвих обставин.
Про рівень дотримання прав інвалідів розповіла радник міського голови Яна Лєбєдєва. Так трапилося, що ця здебільшого мало мобільна категорія громадян нерідко опиняється дискримінованою через обмеження не тільки в доступі до низки послуг внаслідок відсутності пандусів, перил, понижень тротуарів та розривів бордюрів на переходах вулиць.
Таким чином соціально важливі місця часто-густо є недоступними для людей з особливими потребами — не тільки заклади торгівлі, відпочинку, а подеколи й аптеки, медичні установи, жіночі консультації. Незручності відчувають у зв'язку з цим не тільки інваліди-візочники, а й матусі з немовлятами.
У обговоренні також взяли участь громадські організації «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА» (ініціатор заходу), «За рівні права» та «Інша».
Олена НЕЧИПУРЕНКО
"Новий День"
