З дитинства батьки, вчителі розповідають нам про користь спорту для людського тіла, спонукаючи до фізичної активності. А в дорослому житті, коли вже ніхто не змушує займатися спортом, ми часом забуваємо про користь вправ, придумуємо відмовки, типу « у мене не вистачає часу», «почну з понеділка».
Та є люди (і їх немало), для яких спорт — це життя. Один з них — Володимир Москаленко, виступаючий атлет в категорії Men's Physigue, IFBB, фіналіст обласних та регіональних змагань із бодібілдингу, сертифікований тренер і власник спортивного клубу «Кросс Фіт».
Вперше Володимир познайомився із так званим «залізним спортом» у віці 10–11 років. Зацікавив хлопчину тренер ДЮСШ з пауерліфтингу (силовий вид спорту, у якому піднімають штангу) Павло Миколайович Зозуля. Хлопцеві сподобався цей досить нелегкий, але чоловічий вид спорту. У змаганнях він участі не брав, але результати показував непогані.
Так займався протягом року, далі, мабуть, в силу перехідного віку, кинув тренування. Та вже через деякий час юнак знову повертається у секцію Павла Миколайовича, паралельно працюючи у тренажерному залі. Спортсмен згадує, що відчував результати тренувань не тільки фізично, але й морально. Вже на той час Володимир зрозумів справедливість вислову «У здоровому тілі — здоровий дух!». Адже, крім гарної фізичної форми, хлопець набув упевненості в собі (чого так часто не вистачає підліткам).
Дитинство закінчилося, почалося доросле життя і у ньому не завжди вистачало часу на спорт: навчання в інституті, робота на «Чумаку», сім'я, обов'язки. Разом з дружиною Вікою (яка вела групові заняття з фітнесу) вирішили почати сімейну справу і взяли в оренду приміщення, у якому обладнали спортивний зал. Це був час випробувань для молодої сім'ї, але подружжя впоралося з труднощами...
Володимир адмініструє зал, виконує тренерську роботу і займається у своєму режимі, ставить перед собою цілі і досягає їх. Разом з тим молодий чоловік усвідомлює, що треба рухатися вперед, активніше розвивати себе, адже він не просто спортсмен, а ще й тренер, значить — приклад для інших. Він займається самоосвітою, відвідує різноманітні курси, тренінги, захоплюється бодібілдингом.
На відміну від пауерліфтингу, у цьому виді спорту на першому плані не фізичні можливості спортсмена, а естетична привабливість тіла. Можна сказати, це «журнальний» образ чоловіка. Об'єктом прагнення будь-якого спортсмена є змагання.
Тож Володимир почав активну підготовку, а це значить — регулярні тренування, спеціальне харчування та здоровий сон. Дружина Вікторія всіляко підтримувала чоловіка, підбадьорювала, надихала, хоча це не завжди було легко (адже вона у цей час була вагітна і сама потребувала уваги та турботи).
Відкритий чемпіонат Херсонської області (6 місце), регіональні змагання у Одесі (5 місце), Відкритий чемпіонат на першість Києва (дійшов до півфіналу) — це результати інтенсивної роботи над собою Володимира за дуже короткий період (з травня до жовтня 2017 року) (фото Віталія Бута, м. Одеса).
Змагання з бодібілдингу — це, перш за все, нервова напруга, важка м'язова робота. Тільки людина, що має величезне прагнення, самодисципліною, знаннями з фізіології, дієтології і має щире бажання, зможе досягти результатів у спорті. Саме таким є Володимир.
— Під час змагань на тіло спортсмена наноситься спеціальний грим, щоб виділити краще рельєф, — розповідає атлет. — Оцінюють не силові параметри, а скоріше, попередню роботу над собою. Тут має значення зовнішній вигляд тіла, рівномірність опрацювання м'язів і співвідношення жиру і м'язів. На подіумі все виглядає легко й просто. Дехто навіть може сказати а в чому ж тут спорт? Лише людина, хоч трішки знайома з будь-яким видом спорту, знає, якою працею досягається ця легкість та невимушеність. Увесь досвід, знання, здобуті раніше, згодилися Володимирові під час підготовки до змагань.
Він впевнений, що у будь-якій сфері діяльності людина повинна намагатися прогресувати, без зусиль неможливо чогось досягти. Таким чином він не тільки стимулює себе як спортсмена, але і як тренера. Адже виступаючий тренер-атлет, на думку спортсмена, викликає повагу, до нього росте кредит довіри. Особливо це важливо для дітей, підлітків.
Якщо дорослі приходять у спортзал усвідомлено, то діти хочуть результат «тут і зараз». Тренер намагається донести до них дуже важливу річ — спершу може не все вийти, як очікуєш, не відразу буде результат. Головне — не розчаровуватися, набратися терпіння, і з кожним днем, тижнем, місяцем результати будуть ставати все кращими.
«Не треба рівнятися на чиїсь успіхи, результати. Треба працювати, вірити в себе, в те, що час твій настане і ти зможеш зробити себе кращим», — говорить тренер.
Володимир впевнений, що від тренування треба отримувати не лише користь, але і задоволення.
— Необхідно обрати для себе той вид спорту, який буде до душі, — радить він.
А поки що Володимир готується до нових перемог, допомагає дружині виховувати двох чудових діточок. Молодий чоловік переконаний, що дитина сама повинна зробити вибір і ні в якому разі не можна нав'язувати їй свою думку. Якщо маленький синок колись захоче займатися бальними танцями чи ще чимось (не пов'язаним із спортом), він не буде проти. Головне, щоб дитина була щаслива!
Олена ДЕМЧЕНКО
"Каховська Зоря"
