За свою багатовікову історію Україна пережила чимало драм і трагедій, проте Голодомор став найжахливішою з них. Це була справжня війна проти нашого народу, це був геноцид. Країна втратила чверть свого населення, величезних втрат зазнала і Херсонщина.
Відбулося масове знищення українського селянства, яке зберігало українську культуру, мову і традиції. Мало місце нищення української інтелігенції як мозку і розуму нації.
Силами спецзагонів, регулярних військ та міліції Україна була перетворена на величезний концтабір, в якому випробувалася зброя масового знищення - знищення українців голодом. В наші часи це б назвали етнічними чистками!
В Україні довго забороняли згадувати про Голодомор. Десятки років ми говорили про цю трагедію тільки пошепки, із страхом та відчаєм. Нам тлумачили, що в Україні не було Голодомору, а був неврожай. Нас привчали, що це вигадка і старанно приховували правду.
Тоталітарний режим все робив для того, щоб викреслити з пам'яті сущих і грядущих поколінь українців навіть згадку про катастрофу 30-х років.
В такій історичній закономірності Голодомор – це ніщо інше, як прояв багатовікової, гібридної війни, яку Росія веде проти України! Чи то забирають хліб з нашої землі, чи то ту ж землю поливають «градами», - мета одна і зрозуміла.
Сьогодні ми традиційно запалюємо свічки в пам'ять жертв Голодомору. Молимось за багатомільйонний небесний легіон українського люду. Світлі душі невинно убієнних українців тут, незримо поруч з нами. Вічна їм пам'ять!