Повернути молодь на заводи намагаються у Херсоні

Херсонські підприємства, які потроху оговтуються від кризи, запропонували обласній владі нову програму підготовки у професійних ліцеях та коледжах,збільшивши до двох третин від загальної кількості години на практичну підготовку, та перенісши її безпосередньо на заводи.

Таким чином можуть «убити двох зайців» - краще адаптувати майбутніх випускників до своїх робочих місць, і допомогти їм освоїти сучасну техніку, якої дефіцит у майстернях державних та комунальних освітніх закладах краю. Пропозицію уже підтримали керівники облради та облдержадміністрації, отож тепер зупинка – тільки за внесення змін до навчальних програм.

Втім, для самих підприємств таке співробітництво – ніяка не благодійність, а лише можливість отримати потрібних фахівців для налагодження виробництва. Адже за час тривалого простою чи роботи на десяту частину від планової потужності, яке тривало десятиріччями, сотні робітників виїхали за кордон та стали гастарбайтерами, або ж вийшли на пенсію, і тепер нікому зайняти місця біля верстатів.

У цехах Херсонського машинобудівного, електромеханічного, механічного та інших заводів бракує кваліфікованих токарів, слюсарів, фрезерувальників, зварювальників тощо.

Факт. До обласного Центру зайнятості підприємства краю вже подали інформацію про наявність 20,2 тисячі вакансій – на сім відсотків більше, ніж минулого року. Але їм потрібні робітники, які вміють ладнати з технікою, а на ринку праці переважає пропозиція «білих комірців» - бухгалтерів, економістів, менеджерів, юристів. Такі наслідки перекосів у регіональній системі кадрової підготовки.

Однак є небезпека, що чергова спроба повернути молодь на виробництво потерпить фіаско. Вивчившись і отримавши певний досвід роботи, випускники професійних ліцеїв та коледжів можуть гайнути «за довгим євро», як і їх попередники. Адже заробітки на місцевих підприємствах не йдуть у жодне порівняння із зарубіжними.

Скажімо, у Польщі вони для виробничників сягають від семисот до 1,2 тисячі євро на місяць, тоді як у Херсоні – 4,5-6 тисяч гривень, тобто вп'ятеро менше. Для прикладу: на Херсонському електромеханічному заводі (трудовий колектив складає 478 чоловік) середня зарплата – 5853 гривні, на механічному заводі (триста працюючих) це 5310 гривень.

Факт. Протягом першого півріччя поточного року середня зарплата на промислових підприємствах Херсонщини сягнула 5834 гривні на місяць. Це на 32,2 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Водночас, 32,7 відсотків підприємств повідомили про збитки, як фінансовий результат роботи. А заборгованість з виплати зарплат на них зросла на 2,8 відсотка – до 1,1 мільйона гривень. Дані Головного управління статистики в Херсонській області.

Звісно, якщо обсяги виробництва зростуть, разом із прибутками збільшуватиметься і зарплата тих, хто безпосередньо і випускає продукцію. Але для нарощування цих обсягів потрібні додаткові робочі руки, а їх треба ще добре попошукати.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
«Голос України»

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів