На Херсонщині оцінку людям ставить врожай

Степ о цій порі знову, як розбурханий вулик. Усі турботи злилися в одну велику, ім'я якій — Урожай.

А він у державному підприємстві ''Дослідне господарство ''Асканійське'' Інституту зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України, попри надзвичайно непрості погодні умови, вийшов пристойним.

Це ще раз свідчить про те, що там, де люди протиставляють викликам примх погоди новітні технології вирощування сільгоспкультур, де кожну операцію (чи то сівба, чи догляд за посівами, чи збирання урожаю) виконують вчасно, нива віддячує сповна.

Директор ''Асканійського'', кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов звично поспішає у невідкладних справах (а в бага­тогалузевому господарстві вони завж­ди невідкладні).

Майже на ходу встигає обмінятися короткою інформацією: ''Під урожай наступного року посіяли 600 гектарів ріпаку і півтори тисячі озимих зернових.

Нам цього разу трохи пощастило: якраз перед сівбою пройшов дощик — 24 міліметри. Та для нас у епіцентрі ризикованого землеробства і це щастя! Щодо нинішнього врожаю, то богарний соняшник дає в середньому по тонні зерна з гектара. Не вдався. Види на сою і кукурудзу нормальні...''.

— Вибачте — поспішаю! — Віктор Григорович ''ударив по конях''. У степ їдемо з його першим заступником Олександром Князєвим.

Олександр Володимирович раз по раз пропонує звернути увагу то на сходи ріпаку, то на соняшникові плантації, то на хмарку на обрії, яка начебто дощ віщує, супроводжуючи побачене коментарем.

— Дні зараз гарячі в прямому і переносному сенсі: збираємо пізні культури. А вони у нас дозріли одночасно — і кукурудза, і соя, і соняшник. Самі розумієте: людям ніколи вгору глянути! Рік видався надзвичайно складним: затяжна посуха де підкоригувала, а де й поламала всі наші плани. Тільки що зібрали соняшник на богарі. Урожайність різна. Зараз збираємо гібридний соняшник вітчизняної селекції. Тут показник інший — більше двох тонн з гектара виходить. Соя на зрошенні в цьому році потрапила у спеку, то її урожай не так радує, як торік. Але показники теж непогані — менше 30 центнерів на круг немає! На окремих ділянках і по 36 центнерів намолочуємо.

— Соя у вас вся на зрошенні?

— І соя, і кукурудза. Кукурудзки на зрошенні за три дні зібрали десь на площі 100 гектарів. Отут можна порадіти: кожен гектар дає до 90 центнерів зерна!

— Мабуть, один із найвищих показників не лише в області, а й в усьому Північному Причорномор'ї...

— Ми в обласні зведення не особливо дивимося — нам би своє зібрати!

— А загалом багато збирати?

— Кукурудзи 550 гектарів, сої 1200, соняшнику 600 гектарів на богарі (вже зібрали) і на зрошенні ще 380. Є що збирати! А тут ще й пожнивна кукурудза на силос підходить...

— Осінь — пора, коли два врожаї зустрічаються — нинішній і майбутній.

— Зараз сіємо озиму пшеницю на парових площах, — розповідає Олександр Князєв. — Десь 650 гектарів на богарі вже посіяли. Рапсу посіяли 700 гектарів і на богарі, і на зрошенні. Вже з'явилися сходи — на зрошенні вони просто таки відмінні! І дощ якраз пройшов.

...Натомлений за день затяжною і немилосердною спекою степ не збирається на перепочинок, хоч сонце вже поглядає за горизонт. То тут, то там гуркочуть комбайни — з-за високих кукурудзяних стебел їх майже не видно.

Мчать вкритими товстим шаром пилу польовими дорогами автомобілі, під зав'язку завантажені врожаєм кукурудзи. Чотири вантажівки ледве встигають за темпами, заданими комбайнерами.

— Роботи дуже багато! — говорить Олександр Князєв. — Але наші гвардійці не скаржаться ні на втому, ні на напруження.

Один із таких гвардійців — комбайнер Ігор Коваленко, який збирає своїм ''Акросом'' сою. Від машини віє жаром, як від доменної печі. Але хіба помічаєш, коли весь — в роботі?

— Для нас зараз головне — встигнути зібрати врожай до дощів. Хоча й дощі не завадили б, але тільки не зараз...

На кукурудзяній плантації ще більше напруження, бо якщо соєве поле вже здали, як мовиться, ''по акту'', то качанистої — море безкрає! Але, будьте певні, жоден початок, як це нерідко трапляється, в ''Асканійському'' ні під дощ не піде, ні, тим паче, під сніг.

Короткий перепочинок на вечерю (її тут вчасно доставлять у найвіддаленіший куточок розбудженого степу) — і знову у похід за врожай, бо ж не лише весняний, а й осінній день рік годує.

Анатолій ЖУПИНА,Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"

© 2008 - 2025 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон