Неординарна подія минулого року сталася в Бериславському районному історичному музеї. В його будівлі несподівано встановили нові пластикові вікна і почали робити капітальний ремонт покрівлі.
На це з районного бюджету витратили близько 250 тисяч гривень. Крім того, сам музей після тривалого простою нарешті відкрили для гостей і жителів міста. Проте 8 травня п. р. одна зі стін будівлі почала розвалюватися просто на очах, а невдовзі було прийнято рішення про термінове закриття закладу для відвідувачів.
— 22 травня збиралася районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На її засідання були підготовлені висновки спеціально створеної робочої групи і експертів, які вказали, що будівля музею не відповідає вимогам надійності і що її безпечна експлуатація наразі неможлива, — констатує заступник голови Бериславської райдержадміністрації Ірина Дробиш.
Самі ж музейні працівники зможуть і надалі перебувати в його приміщеннях. Подібні умови роботи для них не нові. Адже ще в 2006 році експерти визнали дану будівлю непридатною до експлуатації. Її аварійний стан спричинила недбалість будівельників, які під час робіт на сусідній з музеєм ділянці в 2003 році зруйнували водогін, і вода повністю затопила фундамент комунального закладу. Відтоді музей почав руйнуватися: його стіни потріскалися і були уражені грибком, підлога в багатьох місцях прогнила повністю, а в деякі приміщення боялися заходити навіть самі музейники.
Розповідаючи про стан закладу, ''Новий день'' у своїх статтях робив висновок: задля відновлення повноцінної роботи історичного музею його потрібно створювати фактично заново. Адже в жахливому стані перебувала не лише будівля, а й більшість його експонатів. Та й, власне, чимала частина з них не має жодної цінності, бо на стендах музею можна було зустріти банальний будівельний інвентар, якісь непотрібні нікому старі грамоти, незрозумілі реле та вкрай непривабливі на вигляд і давно зламані радянські електропристрої.
Проте районна влада, вочевидь, вирішила піти іншим шляхом. Інакше не можна пояснити, чому роботу музею торік було вирішено відновити та ще й виділяти бюджетні кошти на заміну вікон (79 356 грн.) і ремонт покрівлі (176 048 грн.). ''Експерти, яких ми долучили до обстеження будівлі, дуже здивувалися вибору цих робіт і зауважили, що у них ''надзвичайно багато щодо них запитань''. Вони наголосили на тому, що спочатку там необхідно було укріпити фундамент і стіни, а потім уже робити все інше'', — доповнює Ірина Дробиш.
Крім того, збудована у 1884 році будівля музею давним-давно не бачила капітального ремонту: востаннє невеличкий косметичний ремонт тут виконали ще у 1985-му. Тож заміна вікон була далеко не найнагальнішою потребою закладу.
— Але це ще не все. Під час перевірки з'ясувалося, що відсутня декларація на завершення виконаних торік ремонтних робіт по покрівлі, — підкреслює Ірина Дробиш. — Тож управлінню культури РДА було дане доручення скласти кошторис на проведення укріплення стін і фундаменту будівлі музею, а також на завершення капремонту покрівлі. Роботи попереду дуже багато.
Олександр ПІТОЄВ
"Новий день"
