Вчити стане вигідно? Колись…

Про престижність професії педагога написано так багато, що якщо розкласти всі папери один за одним, то ними можна кілька разів обгорнути Земну кулю.

Чи мають слова практичне втілення? Чи насправді в Україні професії вихователя та вчителя це не тільки слова, а це «престиж» виражений через належну оплату? Судіть самі.

Як переконують у Держстаті «середня» зарплата працівника галузу освіти в Україні (а тут і вчителі, і вихователі, і технічні працівники, і керівничий склад) складає 5 292 гривні або $196.

У той же час у Словаччині це – $1 585 (42 795 грн/м-ц), у Польщі – $1 267 (32 942 грн/м-ц). Серед країн колишнього СРСР Україна на передостанньому місці. В Росії педагоги мають $477 (12 879 грн), в Білорусі – $210. За нами тільки Грузія – $171.

Українських вчителів продовжують «годувати» обіцянками, що ось ще трохи і вони будуть отримувати «скажені» гроші. «Скажені» це скільки?

Ще у жовтні 2016 року Верховна Рада України (ВРУ) прийняла у першому читанні законопроект «Про освіту», який передбачає, що найменша ставка вчителя буде дорівнювати трьом мінімальним заробітним платам (9 600 грн, у нинішньому еквіваленті). Коли ж у депутатів дійдуть руки до другого читання і чи й дійдуть? Невідомо.

Але якщо таке станеться і вони нарешті проголосують, а вчителі потім пройдуть сертифікацію, т.т. доведуть свій «розум», то після цього зможуть теоретично розраховувати, що будуть отримувати надбавку до зарплати у розмірі до 20%. Зверніть увагу на термін «до». Т.т. зовсім не обов'язково, що всім будуть доплачувати однаково. Хтось отримає 20, а хтось 1%. Від чого залежатиме? Точніше від кого? Директора? Начальника управління освіти? Від кого б не залежало, але вчитель як був, так і залишиться залежним. Щось не сподобалося, на когось не так поглянув, щось не так сказав – залишився без надбавки.

Крім того, педагогам обіцяють платити доплати до базової ставки залежно від стажу роботи: від 3 до 10 років – 10%, від 10 до 20 років – 20%, понад 20 років – 30%.

Як заявила Лілія Гриневич, Голова профільного Комітету ВРУ: «Три мінімальні зарплати – таким повинен бути базовий посадовий оклад вчителя. Це – нижній прошарок середнього класу. Це оплата, яку можна порівнювати з доходами педпрацівників у Європі. Звичайно, не в абсолютних цифрах, а у відносних показниках. Така зарплата дає вчителю можливість самооновлюватися і особисто розвиватися».

Про що Ви говорите, пані Гриневич? Про який рівень «розвитку»? Про які доходи на рівні Європи? Кого Ви смішите чи кого дурите? Чи у Вас була у школі двійка з математики? Той «мінімум» який Ви, пані вважає «гідним» рівнем оплати, складе лише $369. Українські вчителі з такою «базовою» ставкою навіть до рівня Російських колег не дотягнуть не те, що до тих, хто працює у Європі. Кого Ви знову намагаєтеся обдурити?

Хоча, так, у порівнянні із тим, що є... Втім, педагогам передпенсійного віку, а тим більше тим, хто викладає у старшій школі радіти не раджу навіть теоретично не радіти...

Реформування розтягнуть до 2030 року, а почнуть з молодшої школи, потім перейдуть на середню і в останню чергу візьмуться за старшу 10 – 12 класи. В Міністерстві є кілька варіантів. Там думають, що можна було б запустити реформу і початкової, і середньої школи, або все ж почати з початкової?.. Скоріш оберуть останній варіант, адже він потребує менше грошей, яких, як відомо ні на що не вистачає. Хоча, оплату праці викладачів здійснює місцевий бюджет, тож рішення можуть прийняти яке завгодно, а хто й як його втілювати у життя, це вже турбота місцевої влади.

Знову все виправдовують тим, що у нас «складні часи». «Ми могли б впроваджувати реформу швидше, але ми живемо в країні, де відбуваються військові дії і багато інвестується в обороноздатність. Якщо ситуація покращиться, ми зможемо прискорити темпи. Важливо, щоб реформа була підготовлена. Це означає, що повинна пройти масова кваліфікація вчителів, створені нові навчальні матеріали та створено мережу освітніх установ", - говорить Лілія Гриневич. «Винного» знайшли. Чиновники «добрі», а от ситуація «складна». То ж доведеться терпіти. Скільки? А хто його знає.

Хоча «добрий дядя», він же Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що «розтягування реформи до 2029 – 2030 року – недоцільно». Що саме мав на увазі Прем'єр? Не пояснив. Яка база термінування є на його думку доцільною? Промовчав. Зручна позиція: «Я – проти», але жодного слова конкретики. Хоча окремо й заявляв, що вже цього року у сфері освіти будуть платити надбавки.

За словами Прем'єра ті педагоги, які працюють у дитячих садках та у професійних училища надбавки почнуть отримувати вже з вересня, а вчителям у школах доведеться чекати, до них руки Прем'єра (обіцяє) дійдуть у січні 2018 року.

Чому? Та тому, що вчителям у школах зарплату в останній раз підвищували з січня поточного року, а у садках та ПТУ ні.

Якщо посадовий оклад педагога, який не мав категорії у груді 2016 року складав 2149 – 2309 гривень, то 1 січня становить 2912 – 3152 грн (плюс доплата до мінімального рівня з/п). Що стосується педагогів дитячих садків і профучилища, то з 1 вересня їм додадуть до зарплати від 763 до 843 гривень, як додали вчителям у школах.

Така «розкладка» дає право Прем'єру говорити, що наступне підвищення зарплати у галузі освіти відбудеться і восени, і взимку. Т.т. такий собі довготривалий, можна навіть сказати «нескінченний» процес «підвищення» зарплати. Про це Прем'єр-міністр заявляв під час виступу на святі останнього дзвоника в одній зі шкіл Броварів, коли переконував: «Саме в 2017 році ми прийняли рішення, що заробітна плата повинна рости для українського вчителя, і ми її збільшили майже на 50%».

Слова звучать гарно і начебто вагомо. Але якщо порахувати на скільки за цей час зросли ціни на продукти, послуги, проїзд тощо, а це тарифи, а ще якщо ще додати курс долара та рівень інфляції... то стане зрозуміло, що все це тільки слова, у повсякденному житті реального збільшення так і не відбулося...

Тож, вчителі, як і лікарі й далі фінансуються за залишковим принципом... Якої чекати від них віддачі?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів