На жаль, сьогодні потуги запровадити її носять фрагментарний характер та обмежуються першим нестійким досвідом, здебільшого — пілотних областей. Приміром, Херсонщина стала піонером у запровадженні електронної медицини. Але щоб запустити сучасні зручні сервіси, потрібне законодавче підгрунтя та перехід до страхової медицини тощо. На фундаментальні запити щодо «перезавантаження» галузі звертали увагу учасники зібрання.
Коли додається, а не віднімається
У обговоренні взяли участь представники органів державної влади, депутатських корпусів, народний депутат України Олександр Співаковський, міські, селищні та сільські голови, керівники об'єднаних територіальних громад, головні лікарі медзакладів, представники профспілок.
Як зазначалося, в умовах децентралізації влади, об'єднання територіальних громад деякі хронічні проблеми галузі загострюються, і має бути заздалегідь чітко відпрацьований сучасний ефективний механізм не просто надання лікарської допомоги, а кардинального її покращення та максимального наближення до потреб населення — від райцентру до глибинки.
«Нам у подальшому з цим жити», — в один голос підкреслювали лідери громад, котрі сьогодні перебирають на себе відповідальність за цілу низку організаційних питань у цій сфері. Бо галузеві реформи відбуваються одночасно з реформою місцевого самоврядування, і в цьому взаємоузгодженні не повинно бути перекосів, які б негативно позначалися на людях.
Це означає, що водночас з турботами зі збереження закладів слід зайнятися наведенням ладу в центрах первинної медико-санітарної допомоги, лікарських амбулаторіях сімейної медицини, опікуватися відкриттям нових пунктів базування «швидкої», як це зробила минулого літа Кочубеївська ОТГ, осучасненням та забезпеченням цих закладів фахівцями, устаткуванням, технікою.
«Сімейними» стануть і гінекологи, і кардіологи
Деякі села десятками років відчувають гострий кадровий голод — подеколи в громадах є стоматологи, але немає терапевта чи педіатра, десь чекають на фельдшерів. Як зазначив під час презентації концепції реформування галузі Костянтин Надутий — радник заступника голови парламентського профільного комітету, котрий має за плечима чималий досвід роботи в МОЗ, підготовлених сімейних лікарів (не перенавчених з іншого профілю, а саме підготовлених на відповідних факультетах та кафедрах медичних вишів) ще довго чекатимуть центри ПМСД та амбулаторії, бо нинішній шалений попит на цю спеціальність не може задовольнити пропозиція.
Тому перенавчання на сімейних лікарів масово проходять не тільки терапевти та педіатри, а й кардіологи, гінекологи. Не так багато громад можуть сьогодні похвалитися тим, що готові не тільки працевлаштувати спеціаліста, а й подбати про його житлові умови, щоб той «укорінився» на селі. Костянтин Надутий назвав галузь охорони здоров'я «безпековим сектором» держави, який вимагає до себе відповідного ставлення та фінансування на всіх рівнях. Адже пропонованих 2,5% ВВП на таку галузь мізерно мало, і навіть затверджених у кінцевому рахунку 3,2% явно недостатньо, щоб утримати її на плаву.
Медстрахування — вихід, але добровільне, бо якщо загальнообов'язкове, то знову в тінь піде зайнятість, розмірковували учасники дискусії. Як варіант пропонувалося «розщепити» єдиний соціальний внесок, зиску від якого наразі ніхто не відчуває (а кошти відраховуються колосальні) і передати їх частину на страхування працюючої особи страховим компаніям. Усі пропозиції, висловлені під час засідання платформи, передані на опрацювання в парламентський комітет, аби саме і ліквідувати існуючі прогалини.
Лікаря можна обрати
Серед ноу-хау в Україні є запровадження електронних сервісів, причому не тільки на рівні обласних закладів, а й в глибинці. Зі слів директора департаменту охорони здоров'я ОДА Віктора Короленка, область стала пілотною у запровадженні низки складових медичної реформи, насамперед — електронної медицини. Віртуальний кабінет пацієнта дає йому та його лікарю доступ до низки послуг, що суттєво покращує обслуговування, економить час, дозволяє комплексно підійти до обстежень, дисциплінує в проходженні профілактичних оглядів, дає можливість оцінити рівень обслуговування, отримати доступ до розпорядження страховими коштами і має ще низку цивілізаційних переваг, які сьогодні доступні в європейських країнах.
Поки що в області електронна медицина втілюється локально. Однак з упровадженням її на решті території держави можливості стануть необмеженими. У деяких громадах, зокрема у віддаленій Кочубеївській ОТГ (входить до Бериславського медичного округу), де після об'єднання збережена власна мережа медзакладів, налаштовані підключитися до єдиної системи: закуповують комп'ютерне обладнання та готуються до підключення відповідного програмного забезпечення.
Присутнім продемонстрували, як працюють уже запроваджені в області електронні сервіси «Електронна карта пацієнта», «Доступні ліки» (можливість відстежити онлайн наявність медпрепаратів, закуплених за бюджетний кошт), «Електронна черга» тощо. Віртуальна карта пацієнта з доступу до зазначених сервісів запроваджується від моменту народження.
Зі слів Віктора Короленка, окрім незаперечних зручностей, електронна медицина дозволяє здійснювати контроль та моніторинг за якістю надаваних послуг, рейтингом та завантаженістю лікарів, поліклінік та стаціонарів, вести облік виписаних рецептів, обов'язкових обстежень, наявності ускладнень, алергії на препарати, стежити за станом захворюваності тощо.
Застосувати на практиці все задумане можливо лише за відповідного законодавчого забезпечення, починаючи від елементарного — захисту персональних даних пацієнта, запровадження страхової медицини, прийняття закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», що регламентує отримання безкоштовного гарантованого переліку медичних послуг та тих, за які пацієнту доведеться платити самому.
Гроші ходять за пацієнтом — фантастика!
Йшлося також про особливості формування госпітальних округів (їх в області 4), важливість збереження мережі медзакладів у процесі об'єднання громад, фінансові проблеми в галузі, адже з передачею нових повноважень не завжди громади отримують відповідні кошти на забезпечення їх виконання. На цьому акцентували Олександр Співаковський, представники органів місцевого самоврядування та медики.
Голова Музиківської ОТГ Олександр Лейбзон зауважив, що його громада якраз має достатньо коштів на медичне обслуговування своїх жителів у херсонських міських закладах охорони здоров'я — клінічних лікарнях ім. Карабелеша та ім. А. і О. Тропіних (з ними укладені відповідні договори), однак через небажання міської влади Херсона прийняти зазначені кошти процес співпраці застопорився. Лист-звернення з Музиківки так і осів у чиновницьких кабінетах.
У Музиківській ОТГ функціонує лікарська амбулаторія сімейної медицини, яка завдяки спільним старанням громади, місцевих підприємців та коштам міжнародних донорів за рівнем оснащення вважається однією з кращих в області, однак лише частково надає спектр медичних послуг первинної ланки, бо не вистачає потрібних спеціалістів.
Зі слів сільського голови, їхня громада готова брати участь у програмі розвитку людського капіталу і готувати собі фахівців, яких гостро бракує. Є місцеві сільські діти, котрі наразі вчаться в медичних вишах, але спеціалісти вкрай потрібні зараз. Тому сільські голови громад, де склалася аналогічна ситуація з кадрами, кепкують: «Плани МОЗ, що з ІІ півріччя поточного року кожен пацієнт зможе собі обрати лікаря, — фантастика!». Механізм «гроші ходять за пацієнтом», у чому полягає зміст та суть реформи, не відпрацьований.
«Швидку» видно за сотні кілометрів
Присутні жваво обговорювали, чого не вистачає галузі охорони здоров'я, аби рівень обслуговування відповідав сучасним запитам. Голови територіальних громад бурхливо дискутували щодо доцільності запровадження деяких з нормативно-правових актів та ділилися власним баченням перспектив медичної реформи. На їхню думку, проекти законів, розроблені МОЗ, потребують доопрацювання перед тим, як будуть внесені на розгляд парламенту.
Тож регіональна платформа якраз сконцентрувала та збалансувала думки тих, хто «продукує» закони, та тих, кому за цими правилами жити. Захід, організований регіональним відділенням Асоціації міст України в партнерстві з ОДА в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), дозволив вислухати думки різних сторін та з'ясувати, чого гостро бракує для запровадження дієвих та ефективних реформ.
Учасники зібрання також відвідали одну з міських амбулаторій сімейної медицини, що розташована в Таврійському мікрорайоні, та диспетчерський пункт Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (на фото).
Цей заклад другим у державі після Київського центру запровадив систему виведення на єдину диспетчерську всіх викликів «швидкої» по області. Це дозволяє завдяки GPS-датчикам бачити пересування всіх автомобілів «швидкої» по всій території області та оперативно направити за викликом ту бригаду, яка перебуває найближче до місця виклику, не зважаючи при цьому на належність до того чи іншого району.
Тому диспетчеру, котрий приймає виклик, слід чітко відповідати на поставлені запитання, аби скоротити час на скерування бригади за адресою. Можна також відстежити терміни її доїзду на виклик тощо. Нині реформаторський приклад херсонців наслідують інші регіони.
Олена НЕЧИПУРЕНКО
"Новий День"
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР. Кабмін затвердив пакет законопроектів щодо впровадження реформи фінансування медичної галузі, які передав до Верховної Ради на розгляд та голосування.
Він містить 4 законопроекти: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на первинну медичну допомогу», Зміни до основ законодавства України про охорону здоров'я (зміни до ст.ст. 3, 8 та 35), «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в АТО та забезпечують її проведення».
У разі їх ухвалення процес реформування медичної галузі стане невідворотним. Вони дадуть можливість почати фінансування галузі по-новому вже з середини поточного року, закласти в бюджет 2018-го новий принцип фінансування для стаціонарів, розрахувати гарантований пакет медичних послуг, з яким увійдуть на всіх рівнях у бюджетний 2019 рік. У разі неухвалення поданих законопроектів реформа буде відтермінована на невизначений час через входження країни в передвиборні кампанії 2019—2020 рр.