На що витрачали зібрані у херсонських лікарнях гроші?

Кожен раз коли ми приходимо у лікарню, ще до того як заходимо у кабінет до лікаря, а тим більше проходимо якісь обстеження,як правило отримуємо у не «нав'язливій» формі пропозицію зробити «благодійний» внесок.

Так, ми всі розуміємо, що грошей на фінансування медицини хронічно не вистачає. Але й нас – хворих, теж було б непогано зрозуміти. Задекларована Конституцією «безплатна» медицина давно перестала бути такою.

Давайте говорити чесно – безплатної медицини немає, за все слід платити. Якщо так, то давайте оформлювати гроші прибутковим ордером на розрахунковий рахунок медичного закладу, а не якоїсь міфічної «благодійної» організації, яка витрачає їх невідомо куди і на які цілі.

А кошти там збирають немаленькі. Наприклад тільки минулого року так звані «позабюджетні кошти» склалися у суму понад 240 мільйонів гривень, або п'яту частину від суми, яку виділила держава (хоча особисто мені завжди здавалося, що «благодійних» внесків збирають значно більше).

Якби ці гроші потрапляли напряму на розрахунковий рахунок бюджетної установи, то слідкувати за їх надходження, а тим більше витратами (через державне казначейство), було б куди простіше. А так? Куди ж витрачали гроші?

Відповідь прозвучала від директора департаменту охорони здоров'я ХОДА Віктора Короленка, заслуженого лікаря України, депутата обласної ради, під час підсумкової колегії ДОЗ: «За 2016 рік в цілому по області залучено позабюджетних коштів на суму 240,5 млн. грн. (проти 152,9 млн. грн. за 2015 рік), що становить 18,4% від бюджетного фінансування.

Витрати позабюджетних коштів на 1 мешканця області у 2016 року склали 229,85 грн. (145,33 грн. – 2015). Із загальної суми залучені кошти спрямовано:

- 84,4 млн. грн. (35,4%) – на покращення якості лікувально-діагностичної роботи;
- 58,8 млн. грн. (24,6%) – на медичне та інше обладнання;
- 51,0 млн. грн. (21,4%) – на поточні, капітальні ремонти та інші послуги;
- 19,9 млн. грн. (8,4%) – на придбання матеріально-товарних цінностей;
- 5,1 млн. грн. (2,1%) – на придбання продуктів харчування;
- 3,2 млн. грн. (1,3%) – на оплату енергоносіїв».

Без сумнівів, все це потрібні витрати, і все це необхідно галузі. Але, чому б не робити це напряму, без посередників. Можливо б тоді не виникало питання, що саме мається на увазі під «покращенням якості» і «іншим послугами» (кого – кому – які)?

В області прийнято кілька постанов, які забороняють збирати кошти і працювати фондам. З одного боку добре, теоретично нам знову сказали, що з нас не будуть збирати кошти. Хоча, з іншого, відповіді – звідки вони братимуться не прозвучало.

За рахунок чого чи кого буде дофінансовано все те, чого не вистачає? Як і за рахунок чого будуть покривати, скажімо, витратні матеріали, якщо їх фінансування не передбачено в бюджеті у повному обсязі?

Чи тепер, перед тим як хворого відправлять у операційну його рідні вивчать кілька десятків нових термінів, адже слід розуміти, що вони тепер самі будуть закуповувати: лігатуру, кетгут, дезінфікуючи засоби для обробки рук тощо.

А у крамницях будуть скуповувати: простирадла, пелюшки, халати, бахіли, маски Шалімова... і стерилізувати за власний рахунок?

А за рахунок чого будуть купувати інструментарій і обладнання? Чи кожен з власним набором для лапороскопічної аппендектомії і ендотрохіального наркозу?

Гроші збирати заборонили! А хто гарантував, що бюджет виділятиме їх стільки скільки потрібно?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів