Продають себе самі

Працевлаштування за кордоном іноді стає пасткою. Вербування та переміщення осіб в Україні під приводом влаштування на сезонну роботув аграрному секторі та широко розрекламоване працевлаштування за кордоном дедалі частіше супроводжуються обманом, шахрайством і нерідко закінчуються неприхованим шантажем, погрозами і навіть позбавленням волі.

Аби не потрапити на гачок з укладанням незаконних сум­нівних угод, людина завчасно має бути готова визнати, що не захищена від такого сценарію, зазначила під час презентації «Дослідження обізнаності мешканців Херсонської області щодо ризиків, пов'язаних з явищем торгівлі людьми» (підготовлене відділом соціально-політичних досліджень GfK Ukraine) керівник відокремленого підрозділу з протидії торгівлі людьми неурядової організації «Успішна жінка» Анжела Литвиненко.

По всій області було опитано 400 осіб різного віку, статі та роду діяльності, селян та городян, котрі відповідали на запитання щодо їхньої готовності виїхати за кордон на заробітки (третина з опитаних — готова, 11% — мають відповідний досвід самі або їхні родичі, ще 14% уже налаштовані відправитися).

І лише половина респондентів упевнено відповіли, що не збираються на закордонні заробітки. Серед опитаних потенційних мігрантів більшість становлять люди віком 30—59 років (68%), зокрема чоловіки (58%), 33% — з профе­сійно-технічною та середньою спеціальною освітою, що мають украй низькі статки та проб­леми іншого характеру.

Серед ключових чинників небезпеки стати жертвою торгівлі людьми при прийнятті ризикованих пропозицій закордонних заробітків переважає готовність працювати без офіційного оформлення (44% погодилися б на це). Якщо таку ситуацію можна пояснити неусвідомленням ризику (з огляду на те, що ця практика поширена в межах самої України), то значно біль­шою загрозою є свідома готов­ність 23% потенційних мігрантів заробляти на нелегальному виробництві, а 22% навіть погодилися б працювати в зачинених приміщеннях (тобто з обмеженням права пересування), 9% готові для цього нелегально перетнути кордон.

Найстрашніше, що 57% з тих, хто планує знайти роботу за кордоном, схильні прийняти хоча б одну з пропозицій, що несе ризик потрапляння до розряду жертв. І вони роблять це свідомо! У зоні ри­зику — чоловіки до 60 років (39%) та молодь віком 18—29 років (41%). З-поміж тих, хто вже мав відповідний гіркий досвід, 30% не довіряють нікому і розрахо­вують тільки на себе, якщо знову потраплять у пастку.

— Дослідження спрямоване на привернення уваги громад Херсонщини, враховуючи процеси децентралізації, а також державних інституцій до загост­рення проблеми торгівлі людьми, необхідності підвищення обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних з нею, та щодо правил безпечної мігра­ції, — підкреслює Анжела Литвиненко. — Необхідне також виявлення осіб, які, ймовірно, постраждали від торгівлі людьми (такі факти більшість приховує), покращення доступу до допомоги, яку вони можуть отримати. Є населені пункти, де вагома частина населення ви­їхала на заробітки за кордон.

Пункт призначення — переважно Росія, де примусова експлуа­тація процвітає. Херсонщина усіяна оголошеннями (на зупинках та в транспорті) з пропозиціями працевлаштування на легальну роботу в Польщу, Казахстан, виїзд на ПМП в Європу. Однак мало хто замислюється, що наймані за привабливу плату «кур'єри» та «торгові представники» насправді часто-густо обслуговують нарко­трафікерів. Таке сталося торік з молодою жінкою з Херсонщини, яка вагітною виїхала за кордон у пошуках роботи і була засуджена в азійській країні до страти, а немовля переправили батькам. Є вироки нашим співгромадянам, винесені на території РФ, а є особи, які по 1,5—2 роки чекають на вироки в тамтешніх СІЗО.

Щороку, за даними Міжнародної організації праці, прибуток від усіх форм експлуатації становить 217,8 мільярда доларів. За даними представ­ницт­ва Міжнародної організації міграції в Україні, наша держава й надалі виступає як країна походження потерпілих — вивезення українців за кордон продовжується. Разом з тим збільшується й кількість по­страждалих, які експлуатуються в межах України, — це 10% від загальної кількості. Наша держава використовується злочинцями як транзитна територія чорного ринку праці (Молдова — Україна — Росія), а також виступає як країна призначення такого «товару».

У нас фіксуються факти торгівлі людьми всіх форм експлуатації: сексуальної (у т. ч. через укладання фіктивних шлюбів з іноземцями), трудової, вилучення органів (примусово прооперовані), продажу новонароджених, жебрацтва та змішаних форм використання людини у злочинній діяльності.

— Інформування населення має знизити ризики, адже криза штовхає людей на недостатньо обмірковані кроки в обійми шахраїв та маніпуляторів свідомістю, — підкреслила представниця відділу боротьби з торгівлею людьми ГУ Національної поліції в області Анна Долженко. — Торік за фактами ознак торгівлі людьми було порушено 2 карні справи, які досі перебувають на стадії розслідування.

— Статус потерпілого торік встановлено 3 особам, тривають процедури зі встановлення такого статусу щодо інших постраждалих, — зазначила відповідальна особа за встановлення статусу постраждалим від торгівлі людьми департаменту соцзахисту населення ОДА Ігор Погорілий.

Попри те, що в області за­тверджена програма з протидії торгівлі людьми, через відсут­ність фінансування питаннями профілактики такого поширеного суспільного явища в області займаються громадські організації.

Олена НЕЧИПУРЕНКО
"Новий День"

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів