Адже більшість закупівельників солодкої ягоди у країнах ЄС виставляють обов'язкову умову, аби кожен кавун був упакований у персональний картонний ящик, мав вагу 3--5 кілограмів - не важчий і не легший від цього показника.
А сортування та "сповивання" кавунів - це ще та морока, із якою фермери та орендарі зв'язуватися не наважуються, пропонуючи врожай забирати "навалом". Тому на експорті смугастих красенів раніше заробляли переважно посередники, а не селяни.
Але відтепер і цей процес стало цілком можливо автоматизувати, позаяк на експериментальному механічному заводі у Каховці розробили власну технологічну лінію. Її "навчили" не тільки мити, відбирати за вагою і пакувати кавуни та дині, а ще й розкладати їх по контейнерах. Питання тільки в грошах - адже нова лінія коштуватиме майже мільйон гривень. Зате вона із легкістю замінить одразу кілька бригад живих робітників, чия праця також аж ніяк не безплатна.
Поза всяким сумнівом, покупці на таке устаткування знайдуться: адже й попит на баштанні з Херсонщини у світі зростає. Якщо донедавна їх експортували переважно до країн СНД, Балтії та Східної Європи, то минулого року до імпортерів свіжої ягоди з Таврії додалися Німеччина та Велика Британія, ба навіть арабський Катар. Обсяги "солодкого" експорту тільки 2016-го на Херсонщині становили понад шість тисяч тонн кавунів. А з механізацією процесу підготовки товарних партій таких примхливих вантажів за кордон можна буде продати ще більше степової диво-ягоди, інвестуючи отриману валюту в подальший розвиток аграрного сектору вітчизняної економіки.
