Тема була цікава керівництву району, депутатам обласної, районної та сільських рад, керівникам крупних аграрних підприємств, котрі орендують тут землі, сільським головам та представникам виконавчих органів, директорам сільських шкіл.
У ділову дискусію активно включилися громади, які згідно з Перспективним планом формування громад області повинні були скласти чулаківцям «компанію» — Чорноморська, Садівська та Краснознам'янська (нині Олександрівська).
Голови чотирьох сусідніх сільських рад збиралися не раз, щоб обговорити перспективи створення об'єднаної територіальної громади. Вперше перемовини відбувалися ще в середині минулого року.
Однак, чим далі, то переговорний процес «охолоджувався», якщо не сказати заходив у глухий кут. Бо з нього випадали то одна, то інша громада. В результаті сподівання, що на початку наступного року таки народиться Чулаківська об'єднана територіальна громада, а можливо, й не одна (на черзі могла б стати й Бехтерська), не справдилися. Точніше, в районі всупереч перспективному плану таки з'явилася об'єднана територіальна громада — Гладківська, де вже в грудні відбудуться вибори.
Сільські ради, які її утворили, виявилися більш рішучими, наполегливими та прагматичними в досягненні своєї мети. Відтак, у новому році вони перейдуть на принципово нові прямі відносини з державним бюджетом та отримають суттєві преференції на інфраструктурний розвиток своїх територій.
Чулаківка ж сподівається, що партнери по ОТГ вкотре обміркують переваги об'єднання та знову сядуть за стіл переговорів. Своїми думками з цього приводу ділилися представники місцевої громади з регіональними консультантами Асоціації міст України під час інформаційної зустрічі в рамках «Децентралізаційного марафону», що відбулася в залі засідань Чулаківської сільської ради. У обговоренні взяли участь представники її апарату, депутатського корпусу, працівники установ соціальної сфери, молодь та люди старшого покоління.
Серед найбільших бід колись багатої та заможної Чулаківки її жителі називають безробіття. Молодь повертається в село після здобуття освіти (переважно вищої), однак мусить виживати за рахунок пенсій родичів, бідкаються селяни. В місті на роботу не беруть без досвіду, а в селі її просто немає, пояснюють вони. «У нас тут картоплю риють і дипломовані юристи, і інженери, і програмісти, — з гіркотою намагаються кепкувати чулаківці. — Понад півсела «батрачить» у Польщі та Росії».
Попри негаразди, велике впорядковане село живе та жваве, судячи з того, що вулицями снує транспорт і метушаться люди. Багато молоді, дітлахів. Тут є вся необхідна інфраструктура, зручне транспортне сполучення. Місцева влада в партнерстві з соціально відповідальним бізнесом належну увагу приділяють підтриманню в робочому стані закладів освіти, медицини та культури. Активно розвивається підприємництво. Сьогодні селу вкрай потрібен оновлений генеральний план, зазначає спеціаліст з земельних питань сільської ради Василь Водовоз. Без нього навести лад в облікові землі, ефективному розпорядженні нею украй важко.
Завдяки бюджетній децентралізації заклади сільської соціальної інфраструктури нарешті отримують більше можливостей на проведення ремонтів та додаткове оснащення. Адже всі вони достатньо затребувані в місцевого населення. Невдовзі дійде черга й до перекриття даху сільського будинку культури. Цей осередок культури має доглянутий, ошатний вигляд, в ньому знаходять собі заняття до душі та відповідно до своїх талантів представники різних поколінь. Тож сільські жителі наполягають, що при об'єднанні громад потрібно обов'язково дотриматися інтересів місцевих мешканців усіх сільських рад, що увійдуть до ОТГ, а також тамтешнього бізнесу, максимально по-можливості зберегти соціальну сферу.
Її «оптимізація» не повинна нашкодити населенню, передусім — підростаючому поколінню. Це стосується також збереження медичних закладів в умовах зруйнованих доріг, працюючих будинків культури та клубів, пунктів охорони правопорядку, пожежних підрозділів тощо.
«Якщо об'єднана територіальна громада нарешті утвориться, то матиме достатньо коштів на утримання потужної соціальної інфраструктури, тож, можливо, нічого кардинально скорочувати і не доведеться», — розвіяли перестороги селян регіональні консультанти.
А по тому розповіли про організаційні, юридичні та фінансові аспекти цього процесу й надали вичерпні відповіді на численні запитання присутніх на зібранні. Представники громади акцентували увагу на тому, що такі ж зустрічі корисно було б провести не лише в адміністративному центрі ОТГ, а й зі всіма претендентами на об'єднання. З їхніх слів, там теж люди мало знають про суть реформи, а тому бояться все втратити.
Олена НЕЧИПУРЕНКО
"Новий День"
