Рак легень: шанс на життя є

Рак легень — один з найпоширеніших видів онкологічного захворювання. Як розпізнати страшну недугу, і чи є шанси вилікуватися?

Про це наша розмова з головним торакальним хірургом регіону, завідувачем торакального центру Херсонського обласного онкологічного диспансеру, кандидатом медичних наук Олександром СТАШЕНКОМ.

— Олександре Далійовичу, нещодавно прочитала, що лише за рік кількість хворих на рак легень в Україні збільшилася на 17%. У нас дійсно така жахлива статистика чи це чергова страшилка?

— Захворюваність на рак легень з кожним роком зростає. У нашому регіоні це понад 41% від загальної кількості онкопатологій. Херсонська та Кіровоградська області лідирують у захворюваності саме на цей вид раку. Складно пояснити, з чим саме це пов'язано, факторів багато. Приміром, якщо на Кірово­градщині впливати на здоров'я мешканців може видобуток урану, то що у нас? Погана екологія начебто не про Херсонщину. Тому, знаєте, треба комплексно підходити до виявлення причини і в кожному випадку окремо.

— Хто в групі ризику?

— Усі, хто палить, люди, котрі мають хронічні захворювання легень, приміром, бронхіт, ті, що працюють на шкідливому виробництві або з хімікатами. Навіть скажу, що на моїй пам'яті багато механізаторів зверталися з характерними скаргами, і діагноз згодом підтверджувався. Такі люди повинні обов'язково хоча б раз на рік робити флюорографію.

— Звідки рак легень береться у жінок, котрі ведуть здоровий спосіб життя?

— Це пов'язано з гормональними, імуноло­гічними збоями в організмі. Буває, людина з благополучної родини, не п'є, не палить, чудово харчується, але... рак легенів. На жаль, саме у жінок рак легень протікає жорстко. І коли вона звертається, часто буває вже пізно. Жінки взагалі гірше слідкують за власним здоров'ям, ніж чоловіки, в першу чергу думають про дітей, сім'ю, що ж до себе: та, болить — переболить.

— Наскільки важливий генетичний фактор?

— Звісно, якщо в родині хтось був із раком легень, ризик захворіти на нього є, і він більший десь на 10%, ніж у решти людей. Але це не вирок. Просто таким людям необхідно ретельніше слідкувати за своїм здоров'ям.

— Чим підступний саме рак легень?

— Біда в тому, що людина, яка вже хвора, досить довго почувається нормально. А в неї, виявляється, вже достатньо велика пухлина в легенях, та й може бути не одна. Приблизно 30% пацієнтів звертаються по допомогу, коли хвороба вже у запушеній стадії. От чому важливі профілактичні обстеження — треба не чекати, коли припече, а зробити флюорографію.

— В обласному онкодиспансері є можливість лікувати рак легень?

— Нам доступні абсолютно всі методи лікування цієї хвороби. Все, що сьогодні в світовій медицині існує, щоб побороти рак легень, Херсонський обласний онкологічний диспансер виконує на найсучаснішому рівні. У нас прекрасні спеціалісти: і рентгенологи, і бронхологи, не кажучи вже про діагностичні можливості. Комп'ютерна спіральна томограма — це найновіший метод. Відеобронхоскопія: цифрові технології дозволяють побачити мінімальну видо­зміну слизової бронхів, де рак, можна сказати, щойно зародився. Наші спеціалісти чудово розпізнають клітини, які мають ознаки онкології. Якщо ж вже так сталося, що людину треба тільки оперувати, у нас є найсучасніше оснащення для хірургічного втручання.

— До речі, наскільки обов'язкова операція?

— Розумієте, специфіка хвороби така, що якщо вже є пухлина, її краще прибрати. Прооперовані пацієнти у більшості випадків живуть, і досить довго. От я працюю 34 роки торакальним хірургом, і, буває, зустрічаю пацієнтів, яких оперував понад 20 років тому. Люди дякують за те, що тоді переконав лягти під ніж...

— Ситуація з раком легень у сільській місцевості гірша, ніж у місті?

— Так, це, на жаль, пов'язано з низьким рівнем життя. Адже трапляється так, що у людини навіть на автобус немає грошей, щоб поїхати у лікарню і зробити флюорографію. І це, звісно, має бути проблемою держави, а не медиків та хворих.

— Як же вберегтися від раку, крім про­філактичних обстежень?

— Японці підрахували: якщо все людство кине палити, то через 20 років раку легень поменшає на 70%. Паління — це найбільше зло. Просто подумайте про власне здоров'я, навіщо навмисне завдавати йому шкоди, якщо й без того у нас складне життя?

— Як-то кажуть, береженого Бог береже! Дякую за розмову. Успіхів Вам.

Марина САВЧЕНКО
"Новий День"

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів