Вдалий експеримент
На «фазенду» херсонського пенсіонера Михайла Вертмана, що біля міста Гола Пристань, сусіди з садівницького кооперативу «Дюни» влаштовують справжнє паломництво. Вони досі не ймуть віри, що на бідному піщаному ґрунті, із літніми посухами та зимовими морозами, господар зумів виростити екзотичну хурму. Ще й зняв з молодих деревець багатющий врожай!
У чому ж секрет, допитуються цікаві. А жодного секрету немає, відповідає господар. Його експеримент насправді може повторити кожен, хто має ділянку землі, і не боїться до праці рук докласти.
- У мене дача вже років із дев'ять. Шість років тому дізнався, що розплідник під Новою Каховкою, який тоді співробітничав із Нікітським ботанічним садом у Криму, пропонує нові сорти хурми, що можуть витримувати до двадцяти восьми градусів морозу. Загорівся ідеєю і собі спробувати її виростити. Адже я хурму люблю, але на ринку вона «кусається». Тому поїхав до розплідника, й купив дворічні саджанці трьох різних сортів.
Посадив, і з подивом переконався, що з хурмою значно менше клопотів, ніж із звичайними абрикосами, персиками та вишнями. Шкідники екзотичне дерево не чіпають, незвичайні плоди птахи й звірі на смак пробувати не ризикують. Двадцятиградусні морози вони витримали так само без жодних згубних наслідків. Єдине, що потрібно – так це раз на два тижні під кожне деревце хурми вилити по сорок літрів води, - розповідає експериментатор. – Зате вже на третій рік хурма порадувала першим врожаєм. Заклав солодкі плоди до морозильника, і вся родина разом із онуками залюбки ласувала ними аж до кінця наступного літа.
Є в коморі, є й на ринку
Аби в розповіді не було підстав сумніватися, Михайло Вертман запросив власкора «Голосу України» особисто взяти участь у зборі нового врожаю. Враження неймовірні: на трьох деревах вже опало все листя, а яскравими оранжево-червоними плодами гілки просто всипані.
Схоже на такий собі південний варіант новорічної ялинки: глиці катма, зате є чудові природні прикраси. Збирати, щоправда, непросто: голими руками соковитий плід не знімеш. Треба обережно перерізати плодоніжку секатором, і так само акуратно покласти його до кошика, аби не зім'явся. В наслідку мозоль на руці набив так само «соковитий».
Але можу доповісти читачам: з одного деревця плодів вийшло кілограмів так на сімдесят. А з трьох буде – під два центнери. І яких плодів! Вітчизняна хурма солодка, наче мед, із ледь вловимим терпкуватим присмаком – просто тане в роті. Либонь, вона не гірша, якщо не краща, азербайджанської, вірменської чи іспанської, яку до України сотнями тонн імпортують.
Факт. У плодах хурми є вітаміни А, С, Р, бета-каротин, пектин, йод та магній. Для профілактики серцево-судинних захворювань достатньо вживати сто грамів хурми на день. Плодам властиві сечогінні властивості, вони також використовуються для профілактики анемії та малокрів'я. У косметичній промисловості хурму використовують для виготовлення масок, шампунів та кремів.
Натхненний успіхом, садовод найближчим часом збирається посадки хурми розширити ще на кілька деревець. Досвід Михайла Вертмана активно запозичують і сусіди – по всьому дачному масиві посадок хурми є вже кілька. Власне, тепер у цьому можуть пересвідчитися і ті, хто власної дачі не має. Адже на ринкових прилавках Херсона вряди-годи вже можна зустріти солодкі плоди, вирощені на приміських дачах, а не привезені з теплих країв. Вони на третину дешевші, ніж імпорт, а відтак, і доступніші. І це тільки на користь: смакоту, насичену вітамінами, більше люду зможе дозволити для себе й своїх дітей. Тож на здоров'я!
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, фото автора
"Голос України"
На знімках: херсонський пенсіонер Михайло Вертман з гордістю демонструє хурму з власної дачі; деревця хурми яскравими плодами просто сяють; врожай з першого деревця вже зібрано.