Між тим, гроші є: до бюджетів у районах потрапляє п'ять відсотків акцизного збору від продажу пального на АЗС, які мають вкладати саме в розвиток інфраструктури. І в підсумку виходить немало.
Станом на жовтень нинішнього року такі відрахування уже склали 128,5 мільйонів гривень, каже начальник відділу Головного управління ДФС Херсонщини Ірина Сальник. Але скільки ж з цих грошей пішло на ремонт та прокладання шляхів? А...ніскільки, відповідає начальник Служби автодоріг Херсонщини Микола Савченко.
«Дев'яносто відсотків комунальних, міських та сільських доріг в області розбито вщент, і їх стан уже навіть не критичний, а зверхкритичний. Між тим замовлень на ремонт таких трас від місцевих рад зараз не надходить зовсім. Єдиний виняток – Голопристанська райрада нещодавно ухвалила рішення виділити півтора мільйони гривень на відновлення 47-кілометрової ділянки траси між селами Геройське та Стара Збурївка. Але й ці гроші досі не надійшли, - резюмує Микола Савченко.
Тримаючи дорожно-експлуатаційні управління у районах «на голодному пайку», громади та їх лідери створюють додаткові проблеми для себе ж. У підрозділах «Облавтодору» на Херсонщині утворилася двомісячна заборгованість із зарплат. Кваліфікованих водіїв асфальтоукладників, грейдерів, рециклерів з таких підприємств переманюють до себе приватні фірми з сусідніх регіонів – приміром, з тієї ж Одещини. І люди погоджуються, бо вдома і на хліб для родини не заробиш, а рекрутери пропонують шість-дев'ять тисяч гривень на місяць.
Тож коли райради зволять розкошелитися на дорожній ремонт, підрядників також доведеться шукати деінде, і за більші гроші. Адже у «своїх» підприємств не залишиться ані справної техніки, ані спеціалістів, котрі можуть нею управляти.
На знімку: начальник Служби автодоріг Херсонщини оглядає щойно відремонтовану ділянку автотраси Одеса-Мелітополь-Новоазовськ.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, фото автора
"Голос України"
