Зміст, який вкладається у ці слова, може бути різним, адже в кожного є своє бачення, свої відчуття, свій досвід.
Але, не зважаючи на різноманітність думок, ми сходимося в одному: в основі всіх процесів, що проходять Україні, повинна бути людина. З нею і задля неї повинні працювати державні інституції.
Саме про це наша розмова з в.о. начальника Херсонської митниці ДФСУ Миколою Криворучком.
- Зараз багато говориться про реформи, про взаємодію між державою та народом. Як реагує митниця на зміни, як торкнулися вони вашої діяльності?
В нас дійсно відбулися певні реорганізації, які мають багато плюсів, але залишилося ще й багато мінусів. Наприклад, штат Херсонської митниці налічує 286 посадових осіб. 60% працівників – це молоді люди.
На превеликий жаль така інституція, як кураторство, навчання фахівців митної справи на сьогодні майже не працює, а знання, отримані новими співробітниками в університетах,то лише теорія, яку неодмінно треба підтверджувати на практиці.
Разом з тим, багато спеціалістів з митної справи звільнилися, перейшли на іншу роботу. Причина – жалюгідна заробітна платня митника. На сьогоднішній день службовці отримують 2,5-3 тис. гривень в місяць. Я, як виконуючий обов'язки, близько 7 тис. Постає питання – в який спосіб людям виживати? Я вважаю, що тільки фанати держави можуть працювати, щоденно виконувати службові завдання за такі гроші.
Хотілося би, щоб людина ходила на роботу і не думала, як заробляти. А думала, як працювати. В пологовому будинку, в лікарні, в дитячому садочку, в школі. Я перераховую все це аби всі громадяни побачили, як ми живемо і де ми живемо. Я впевнений, що зараз в нас відбувається корінний перелом, тому що часи брехні, часи нехлюйства, часи небажання бачити людські проблеми минули в державі Україна.
Що стосується змін, то я з 2005 року в митних органах, тому бачу й відчуваю ці зміни. Нарешті всі починають розуміти, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Наша громадянська позиція разом з державницькою позицією влади повинна бути спрямована саме на покращення життя народу. Ми повинні чесно виконувати присягу, дану нашому народові, аби могли відкрито дивитися в очі одне одному.
- Ситуація з таким жалюгідним фінансовим забезпеченням, напевне, склалася в усіх регіональних митницях. Чи можете ви окреслити специфіку саме херсонської служби?
Перебуваючи на передовій, а митниця є саме нею, незахищений інспектор знаходиться під серйозним морально-психологічним тиском. Наприклад, на автомобільних пропусках на адміністративному кордоні з Кримом, де через декілька сотень метрів стоять озброєнні російські військовослужбовці. Але в таких умовах знаходиться вся Херсонщина. Ми всі потерпаємо від розташування поруч такого «доброго сусіда».
Однак є в нас й інша проблема – економічна. Ми втрачаємо інвестиції, потенційні прибутки. Наприклад, зараз один з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності оформив на складське зберігання на складі митниці вантажу на 110 млн. гривень.
Власник приходить й каже: я готовий його розмитнити, побудувати підприємство, створити робочі місця, але я не можу розпаковувати вантаж й подавати декларацію на розмитнення, тому що не знаю, що буде завтра. Людина не хоче ризикувати.
- Нещодавно в Херсоні відбулася зустріч підприємців та представників митниці. Чи стала вона результативною для обох сторін, чи допомогла вам краще почути одне одного?
Так, 21 вересня ми спілкувалися з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Вперше за 2 роки. Це також є демонстрацією наближення митниці до реального сектора економіки. Розповіли про діяльність «єдиного вікна» та почули багато пропозицій, зауважень щодо своєї роботи.
Декілька проблемних питань вирішені, що називається по «гарячих слідах», спростовані судові рішення, які виникли з-за колізії законодавства. Тому я вважаю за необхідне зробити такі зустрічі регулярними. Вони обов'язково відбуватимуться щомісяця. Тим більше, нам рекомендовано це згідно з результатами зустрічі Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з представниками бізнесу у вересні.
Митниця створена аби забезпечити захист економічних інтересів держави. З початку року нами перераховано до державної скарбниці 671 млн. гривень платежів. Мені дуже хотілося б, аби наповнення бюджету відбувалось за рахунок збільшення експортних операцій, працюючих підприємств, високих заробітних плат.
- Ви сказали про «єдине вікно». Чи багато бажаючих пройти митні процедури вже оцінили його переваги?
Так зване «єдине вікно», де надаються всі послуги необхідні для проведення експортно-імпортних операцій, запрацювало при Херсонській митниці з серпня. Станом на 29 вересняза принципом «єдиного вікна» оформлено 18 митних декларацій.
Я сподіваюсь, що всі, хто звернувся, впевнилися в значному спрощенні спілкування з митниками та отримали добрі враження.
Хоча навіть попри цей гарний досвід черг бажаючих отримати митні декларації немає. На відміну від пунктів пропуску. Головна перевага «єдиного вікна» - це відсутність прямого спілкування між митниками й суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Тобто там апріорі немає можливості скоєння корупційних діянь.
- Митниця вважається однією з державних інституцій, що мають корупційну складову. Херсонська митниця не є виключенням. Як плануєте змінювати цей стереотип?
Звичайно, краще проводити профілактичну роботу. Людський фактор ніхто не відміняв. Тому, з самого початку мого перебування на цій посаді, я запропонував всім працівникам Херсонської митниці, інспекторам, керівному складу: якщо хтось з кимось вступив у змову, то будь-ласка – напишіть заяву на звільнення добровільно.
В той же час ми повертаємо до митниці професіоналів, які з різних причин раніше залишили свою службу. Наші головні завдання: наповнення бюджету й боротьба з митними правопорушеннями.
Що ми називаємо корупцією? Вимагання людиною винагороди за виконання своїх службових обов'язків або бездіяльність. Факти неправомірних дій фіксуються і в нашій службі. Але наразі ми робимо все,щоб їх не було взагалі. Безумовно, боротьба з корупцією була би більш ефективною, коли б митники мали гідну зарплатню.
Адже не може людина, яка має за плечима одну-дві вищих освіти, отримувати 3 тис. гривень. Перед нею завжди буде стояти спокуса заробити ще. Треба мати дуже багато поваги до себе, до держави, аби не реагувати на «цікаві» пропозиції. До речі, корупція – це ж не тільки ті, хто бере. Це й ті, хто дає. Дають для чого?
Аби уникнути сплати податків, аби отримувати більше власного зиску, аби частина коштів, передбачених до виплат державі, залишилася собі. Тому я закликаю усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвернутися обличчям до держави, робити так, як передбачає Закон.
З питаннями «давайте порєшаєм» забудьте сюди дорогу. Моя відповідь одна: краще «давайте порєшаєм» як наповнювати бюджет України.
- Про що ж мріє, на що сподівається державний службовець та людина Микола Криворучко?
Я вірю, що наша держава буде процвітати, а кожна людина – отримувати гідну зарплатню та пенсію. Давайте разом попрацюємо, як велика українська родина. Давайте будемо наповнювати й контролювати бюджет. Давайте спільно, цеглина за цеглиною все ж збудуємо нашу Україну.
Боюся одного: щоб не помилитися й не скривдити даремно людину та прошу в Бога сил, розуму, здоров'я аби витримати тягар відповідальності. Тому я покладаюся на колектив Херсонської митниці, на херсонців, на Херсонщину у справі розбудови держави. Аби ми всі з чистою совістю могли казати, що в нас є людяність, гідність, чесність і законність.
Запитувала Ніна ГРИЦЕНКО
