До розмови долучилися мистецтвознавець, кураторка проекту Soviet mosaics in Ukraine фонду «Ізоляція» та учасниця мистецької ініціативи «Де-не-де» з Києва Євгенія Моляр; критик, куратор урбаністичних програм, редактор платформи СОУС (Souc) – South Ukrainian Culture із Херсону Юлія Манукян; мистецтвознавець, журналіст, член спілки журналістів України Інеса Атаманчук та художник-майстер вітражу Андрій Соколенко, обидва із Запоріжжя; новокаховський митець Олег Сагайдак; директор картинної галереї Олена Михайленко; депутат Новокаховської міськради Діана Іваннікова, громадськість.
Було зазначено, що Нова Каховка – єдине місто на пострадянському просторі, збудоване в 1950-х роках, що включене в перелік історичних міст України. Особливість, причому дуже цінна, це те, що ціною величезних зусиль архітекторів, митців, будівельників досягнуті стилістична єдність та своєрідність: ансамбль планування та забудови кварталів, монументально-декоративне оформлення фасадів та інтер'єрів будинків, елементів благоустрою.
Головне: монументально-декоративне оформлення будівель несе в орнаментах елементи радянської символіки. Акцентне значення мають: зірка на шпилі адміністративної будівлі-пам'ятки архітектури; бетонний картуш з гербом СРСР і пам'ятна дошка з орденом Знаку Пошани на головній споруді ГЕС, яка теж являється пам'яткою архітектури, а також науки і техніки; вітраж за ескізом художника, академіка О.Мизіна, виконаний ризькими майстрами, в ризаліті Палацу культури – теж пам'ятка архітектури, а також декоративно-монументального мистецтва; серп і молот в декоративно-монументальних барельєфних панно роботи художника-бойчукіста Григора Довженка на фасадах житлових та громадських будівель; серп і молот в декорі литих огорож.
Після змістовного обговорення, коли висказувались прямо протилежні думки, було констатовано: знищення усіх цих елементів стане непоправною суттєвою втратою культурної спадщини. Адже зникне автентичність, спотвориться історичний контекст, знеціниться подвиг авторів-експериментаторів.
Наприклад: одне лише поєднання художніх настанов бойчукізму з символікою режиму, що підступно знищив це явище, в роботах Григора Довженка – важливий, значущий прецедент, що розкриває цю історичну трагедію.
Було підкреслено: без дод фахової експертизи і роз,ясень Закону про декомунізацію не треба нічого вчиняти поспіхом, адже в нашому місті цей акт іде врозріз із положеннями Закону про культурну спадщину і міжнародних актів стосовно відкриття, збереження, вивчення культурного надбання.
Члени конференції вирішили звернутись в міністерство культури із проханням розробити комплексну програму реалізації положень ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки2 стосовно архітектурно-просторового середовища історичного ареалу Нової Каховки, адже такий документ потрібен для усіх міст, які мають комплексну забудову кварталів радянського періоду (Запоріжжя, Харків тощо).
А також звернутись до Херсонської обласної адміністрації та Новокаховської міськради щодо підтримки створення на території історичного ареалу нашого міста історико-архітектурної заповідної території – музею декоративно - монументального мистецтва під відкритим небом, міській адміністрації – сприяти розробленню та втіленню соціальної програми з ревіталізації ( відновлення, оживлення, відтворення) історичної частини.