Не секрет, що часто-густо тим, хто насправді має право на отримання субсидій доводиться місяцями чекати на «подачку» від держави у вигляді 10 – 15 грн, тоді як ті, хто цілком спроможні заплатити не тільки за себе, але й за пів міста, отримують досить солідні «доплати».
Виявляється в середньому по державі вони чималі. У Міністерстві соціальної політики переконують, що сьогодні до них щотижня тільки за житловими субсидіями звертається близько 30 тисяч родин, на оформлення яких йде від 3 до 4 тижнів.
Директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко зазначив, що у 2015 році середній розмір субсидії становив 1,2 – 1,4 тис. грн., і що сім'ям, які вже отримували субсидії, не потрібно подавати додаткові дані для її продовження, органи соціального захисту населення самостійно отримують дані про доходи громадян і перераховують розмір субсидії.
Натомість у іншому Міністерстві – фінансів, сумніваються, що всі, хто отримують субсидії, насправді мають на них право. Невже одна державна структура, не довіряє іншій? Чи справ у чомусь іншому?
До серпня поточного року Мінфін має бажання сформувати повний реєстр тих, хто отримує субсидій на оплату послуг житлово-комунального господарства для того, аби провести верифікацію (перевірку) субсідіантов.
Заступник міністра фінансів Роман Качур переконаний, що: «Через два місяці у нас буде реєстр одержувачів субсидій».
Навіщо створювати дублюючу систему? З цього приводу висловився глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, який вважає, що такий реєстр, який має публікуватися публічно, дасть можливість громадськості оперативно перевіряти справедливість призначення субсидій.
З одного боку начебто правильно – така формація дасть можливість більш прозоро контролювати те, куди витрачаються державній гроші, а їх цього року на субсидії витратять більше 40 мільярдів.
Натомість, виникає питання: як бути з опублікуванням даних про особу та її майновий стан? Адже для того, аби ефективно контролювати, треба мати відправні дані: скільки людей проживає, які статки має родина, які розміри оселі, чи є транспорті засоби тощо.
Для певній категорії громадян, які «підзароблять» на життя розбійними нападами це може стати знахідкою. Мапа міста із деталізованим майновим станом. Цікаво, що з цього приводу думають у Національній поліції та Міністерстві внутрішніх справ?
Як би після такого контролю збоку «активістів» і «громадськості» у нас не поперла у гору крива розбійних нападів та пограбувань. Сьогодні вже існує відповідна система, яка була створена для перевірки даних про призначення, нарахування та здійснення виплат пенсій, допомог, пільг та субсидій.
Але вона суто відомча, «закрита» для сторонніх очей. Чи не заплатимо ми занадто дорогу ціну за «прозорість»?
Сергій ОСОЛОДКІН
