Свята і будні дитячого будинку

Гостей, спонсорів і просто небайдужих людей з радістю зустрічали у Херсонському обласному будинку дитини (далі ХОБД).

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей тут влаштували справжнє свято. Для 59 вихованців закладу це стало неймовірною радістю. Діти залюбки виконували різноманітні веселі завдання, танцювали й гралися.

Кореспондент «НД» розпитав у головного лікаря ХОБД Тетяни КАРЧЕВИЧ про умови життя малюків та їхню подальшу долю.

— Тетяно Євгенівно, в чому специфіка вашого за­кладу та які діти до вас потрапляють?

— Це єдиний в області дитячий заклад, який безпосередньо підпорядкований департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації. До нього потрапляють діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, діти, які тимчасово влаштовані в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем у родині або якщо один із батьків перебуває на стаціонарному лікуванні туберкульозу чи психічного захворювання.

Наш будинок дитини призначений для малюків від народження і до 3-х років. До 4-річного віку тут перебувають вихованці з інвалідністю. Останніх наразі у закладі 13, і всі вони потребують особливого догляду та відповідної медико-соціальної реабілітації.

Варто зазначити, що протягом 2015 року до закладу оформили 77 дітей з усієї області. Взагалі ж у ХОБД 4 групи: грудного віку, середня, старша і група для дітей з ураженням центральної нервової системи, за­тримкою психічного розвитку. Є також карантин, куди спершу потрапляють діти, прибуваючи до закладу, та ізолятор, де перебувають вихованці під час інфекційних хвороб.

— Очевидно, що діти зі вказаних Вами категорій мають особливі потреби щодо медичного супроводу. Чи є для цього спеціалісти?

— Малюки, які до нас потрапляють, проходять поглиблений медичний огляд. Кожну дитину ставлять на диспансерний облік в залежності від виявленого захворювання та призначають відповідне лікування. Для цього обласний будинок дитини забезпечений вузькопрофільними спеціаліс­тами. У нас є і дитячий лікар-невролог, і отоларинголог, і педіатр, і фізіотерапевт. Працює й інший медичний персонал, який займається фізичною реабілітацією. Крім того, з дітьми займаються педагогічні пра­цівники, дефектологи, логопеди й вихователі з відповідною освітою. Обов'язковим є психологічний супровід. Спе­ціаліст у цій сфері працює з малюками з моменту їх потрапляння до ХОБД та до моменту переведення в інший інтернатний за­клад або до сімейних форм виховання.

— А чи багато дітей з вашого закладу після досягнення відповідного віку відправляються не в інтернат, а в сім'ю?

— Ми можемо поділитися приємною статистикою, адже з 59 минулорічних випускників ХОБД до інтернату перевели лише трьох. Решту всиновили, повернули в біологічні родини чи віддали в прийомні сім'ї, під опіку. До того ж, ці 3 дитини мають глибоку інвалідність, і дуже маленька ймовірність, що вони б змогли пристосуватися до іншого, ніж інтернатне, середовища. Їм потрібна постійна медична опіка.

— Тобто можна стверджувати, що дітей з певними вадами також забирають в сім'ї?

— Безумовно. Специфіка нашого закладу така, що тут майже кожен вихованець має проблеми зі здоров'ям. Лише близько 15% малюків, які потрапляють до нас, повністю здорові. Особливо проб­лемними є діти, яких привозять з райцентрів області. Втім, прийомні батьки не бояться й такої відповідальності. Варто також наголосити, що завдяки роботі спеціалістів певні вади здоров'я вдається вилікувати або ж відкоригувати за час перебування в ХОБД.

— А який стан справ з харчуванням?

— Діти повністю забезпечені продуктами. Тут вони отри­мують збалансоване харчування, яке повністю відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Так, до щоденного раціону входить м'ясо, а рибу готують двічі на тиждень. Утім, у нас є діти до року, які потребують спеціальної безмолочної суміші. Більше того, саме в наймолодшій групі наразі найбільша кількість дітей. Відповідно, таке харчування й коштує дорожче, але часто допомагають спонсори.

— Чи вистачає вашому будинку дитини фінансів?

— Нам допомагають з усіх боків. Гроші на утримання за­кладу виділяються за рахунок коштів медичної субвенції з державного місцевим бюджетам. В принципі, цього достатньо, але ми завжди раді й спонсорській допомозі. Приємно, що є люди, яким небайдужі наші діти. Саме вони допомагають нам ремонтувати приміщення та поліпшувати умови виховання малюків. Бо хочеться, щоб їм тут було якомога затишніше. Часто навіть прості люди, які хочуть зробити добру справу, приходять і приносять одяг, іграшки, фрукти тощо. Дуже добре, що благодійність сьогодні надзвичайно поширена справа.

Отже, запрошуємо всіх охочих відвідати наш заклад і по­ділитися часточкою свого душевного тепла з дітьми, яким в цьому житті пощастило не так, як іншим.

— Дякую за розмову.

Спілкувалася Ольга ЮЩЕНКО
"Новий День"

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів