Поетична драма Олександра Олеся «Ніч на полонині» захоплює з перших рядків, якщо читати книжку. Вистава, яку поставив відомий режисер Сергій Павлюк з луганчанами, захоплює з перших своїх секунд.
Уявіть собі Гуцульщину, яка розташована в глибині Карпатських гір, де густі соковиті лугові трави не поступаються красою величним прадавнім смерекам. На карпатській полонині могутні сили природи переплітають казку з реальністю. Наповнений магією природи і поезією любові, чарівний світ мавок, чортів, лісовиків межує з реаліями життя, де людина, яка не цінує того, що має, в пошуках кращого втрачає все. Атмосферу казкового напівсну на лоні гірської свіжості Карпат створюють автентичні народні пісні й запальні танці, які супроводжують сценічне дійство.
Для того, щоб херсонський глядач зміг якомога більше зануритись у суть драми та відчути той самий дух природи, виставу «Ніч на полонині» луганські актори зіграли на базі зеленого туризму «Чумацька криниця».
Виставу розпочали о дев'ятій вечора, якраз коли почало сутеніти. Спів справжніх пташок, кумкання жаб, зорі на небі та високі темні сосни справляли враження, наче ти і дійсно находишся десь на полонині і робили перегляд вистави ще більш цікавим.
Не можна не відзначити й професійної гри акторів, які створили досконалі образи. Іван, Марійка, Мавка, лісовий Чорт, Лісовик та інші персонажі запам'ятаються херсонцям надовго.
Треба віддати належне й режисерові Сергію Павлюку, який поставив таку українську виставу в Луганську. Він зізнається, що навмисне хотів ознайомити жителів Сходу зі справжніми українськими звичаями.
«Прем'єра мала відбутися в жовтні 2014, та, на жаль, не відбулася. Коли мені зателефонували півроку тому та запропонували повернути постановку – я згодився. Працювалося дуже важко, адже актори молоді, зі старого складу лишився лише один хлопець з балету і ми все робили з початку. Там дуже жахливі умови, театр в аварійному стані, і прем'єра відбулася не в театрі, а в будинку культури. Тут постановку перенесли на «Чумацьку криницю», труднощів не було, ми тренувалися біля театру в парку», - зазначає режисер-постановник вистави Сергій Павлюк.
Щодо самого фестивалю, то, за словами його президента, директора Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Олександра Книги, крапка не ставиться, традиції його проведення в Херсоні будуть дотримуватися й надалі.
«Швидко пролетіли 9 днів. З одного боку вони були важкими, ми майже не спали, а з іншого – шкода, що фестиваль завершився. Але ми спеціально не робимо такого закриття, хочемо поставити дві крапки, щоб фестиваль продовжувався. Мені дуже приємно, що до нас злетілося дуже багато друзів, приїхало 29 театрів, директори театрів з різних куточків України. Дуже приємно, що наші зусилля протягом усіх 18 років довели, що Херсон в кінці травня стає театральною столицею України. Я вдячний глядачу херсонському, який приходив до театру, кожного дня у нас були повні зали. Це говорить про те, що театр живе», - говорить Олександр Книга.
Тетяна БОЙКО
Фото Олександра КОРНЯКОВА
