Непродумані реформи — шлях до знищення освіти

Так вважають представники освітянської спільноти південних регіонів України, які взяли участь в роботі виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, що відбулося нещодавно в Миколаєві.

Провідною темою засідання були визначені регіональні аспекти забезпечення функціонування та якості дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої освіти.

Проте суто місцевої проблематики, як і переможних реляцій, яким зазвичай "грішать" освітянські заходи, того дня у виступах майже не звучало.

Натомість звучала тривога. Українська освіта зараз стоїть на порозі кардинальних змін у всіх її ланках. Судячи з виступів представників регіональних навчальних закладів, усвідомлення необхідності освітніх реформ, зумовлених тими глобальними процесами, що відбуваються в світі, сьогодні є навіть у найвіддаленішій глибинці.

Вже з власного досвіду освітяни розуміють: якщо зараз наша освіта не спроможеться дати гідну відповідь тим викликам, які постали перед суспільством, українська молодь буде й далі виїжджати в пошуках гідної долі за кордон.

Проте це не перша освітня реформа з часів набуття нашою країною незалежності. Чи не щороку щось змінювалося, чиновники кидали освіту з однієї крайнощі в іншу, а в результаті, за великим рахунком, все звелося до скорочення фінансування і взагалі погіршення якості освітніх послуг. Як зазначали педагоги, покращання жодна ланка освіти чомусь так і не відчула.

Тому зараз, коли готуються до прийняття базовий закон України "Про освіту" та ціла низка спеціальних законопроектів, освітяни висловлювали занепокоєність тим, що реформування галузі через свою непродуманість знову не дасть очікуваного результату. Натомість лише розбалансує існуючу систему, а то й взагалі призведе до її знищення.

Тим паче, що поки що, як відзначали представники освіти, маємо здебільшого негатив: невчасно видані дипломи, недовезені підручники, не закуплені автобуси. А ще — шалену купу звітів, покладену на плечі керівників навчальних закладів.

Так, за словами начальника управління освіти Южноукраїнської міської ради Юрія Сінчука, від освітян сьогодні вимагають звітувати навіть про подолання бідності в Україні. "Ми не можемо з'ясувати, на якому рівні воно вимагається — на рівні міністерства чи місцевому. Однакова звітність надається управлінню соцзахисту, управлінню молоді, культури та спорту,службі у справах дітей тощо. Сьогодні у мене в міськуправлінні освіти працюють 54 працівника, з яких 34 — це звітувальники", - зазначив Ю.Сінчук.

У своєму виступі він зумів досить дотепно "препарувати" більшість проблем освітньої галузі і запропонувати власне бачення шляхів їх вирішення, за що отримав майже театральні оплески від присутніх у залі колег.

Зокрема, управлінець з Южноукраїнська пропонував хоча б частково поширити освітню субвенцію на позашкільні навчальні заклади, не допустити у процесі запровадження 12-річки перевантаження освітніх програм, повернутися до практики єдиного підручника тощо.

Чи не в кожному виступі освітяни, звертаючись до членів Комітету та представників профільного міністерства, які також брали участь у засіданні, вимагали реформувати галузь свідомо, послідовно і виважено. І просили чиновників при прийнятті рішень дослухатися до думки тих, кому впроваджувати їх у життя.

Адже з київських пагорбів, зазначали вони, не завжди видно, як живуть регіони, з якими проблемами щодня стикається звичайна школа у глибинці.

Наприклад, директорка херсонської ЗОШ № 56 Світлана Микитюк вже зараз прогнозує супротив, який зустріне в суспільстві впровадження вимоги про відокремлення старшої школи. "Як відокремити старшу школу у "спальному" мікрорайоні? Батьки зранку йдуть на роботу, а старша дитина йде в школу і веде молодшу.

Як бути, якщо це будуть різні території? Тому ми просимо при внесенні змін стосовно відокремлення старшої школи передбачити перехідний період для врахування особистих інтересів батьків та їх дітей, які навчаються в різних типах освітніх закладів", - запропонувала вона.

"Ми не заперечуємо необхідність змін, - наголосила у своєму виступі завідувач кафедри математики та методики її навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Ушинського Світлана Скворцова. - Але всі зміни мають бути обгрунтовані, перевірені на експериментальних майданчиках і лише після одержання позитивних результатів, після обговорення, вони можуть бути запроваджені у практику".

Та поки що запропоновані реформи викликають в освітянському середовищі більше запитань, ніж відповідей. Зокрема, педагогів турбує, яким чином запровадження 12-річки корелюється з демографічною ситуацією в країні, яка роль у системі освіти буде відведена коледжам і технікумам, чи чекати на реальну підтримку від держави молодим науковцям, чи буде колись у українського вчителя пристойна зарплата тощо.

Обговорювали також недоліки концепції оптимізації мережі навчальних закладів, долю позашкільної освіти, відсутність доступу до якісної освіти дітей-інвалідів, а також - законодавчі «пастки», які заважають залучати в освіту додаткові кошти.

Адже, окрім того, що реформи мають бути добре продуманими, з чітким розумінням наслідків, вони ще повинні мати достатнє фінансове забезпечення, вважають освітяни. Зокрема, цієї теми торкалися у своїх виступах керівники департаментів освіти та науки Миколаївської та Херсонської областей Алла Веліховська та Євген Криницький.

Взяти для прикладу хоча б програму створення опорних шкіл. Ідея і мета оптимізації шкільної мережі цілком зрозуміла, але чи запитував себе бодай хтось: а як за відсутності транспорту сільська дитина добереться до такої школи, адже відстань інколи сягає понад 60 км? Якщо Миколаївська обласна рада змогла виділити 19 млн. гривень і закупити 16 шкільних автобусів, то на Херсонщині місцеві бюджети ледь нашкребли на дев'ять.

І до початку навчального року за нинішніх умов місцеві громади навряд чи зможуть знайти потрібні кошти, вважає начальник освітнього департаменту Є.Криницький. На його думку, зниження норми участі місцевих бюджетів у співфінансуванні програми "Шкільний автобус" з 50 до хоча б 30 відсотків сприяло б вирішенню цієї проблеми.

А взагалі-то українська освіта, вважають освітяни, давно потребує нових, сучасних підходів до фінансування. Про те, як залучити на ринок освітніх послуг кошти реального сектору економіки та завдяки інвестиціям підвищити якість освіти - дискутували учасники окремої наради ректорів вищих навчальних закладів південних областей, що відбулася в рамках засідання профільного парламентського Комітету. Свої пропозиції з цього приводу, викладені на 50 сторінках, керівники вишів передали парламентарям.

Цього ж дня члени Комітету разом із представниками Академії педнаук та МОНУ відвідали кілька навчальних закладів міста та зустрілися з представниками ПТНЗ, які закликали їх зважити на велику соціальну роль системи профетхосвіти і не допустити її знищення. Як справедливо зазначив один із учасників зустрічі, директор Новоодеського професійного аграрного ліцею Василь Українець, "криза в економіці пройде, і країні знову стануть потрібні робітничі кадри».

Таким, досить насиченим, видався день парламентарів у Миколаєві. Проте, як вважає народний депутат від Миколаївщини Тарас Кремінь, виїзні засідання парламентських комітетів у регіони — це унікальна можливість тримати руку на пульсі життя. Окрім того, такі широкі дискусії у професійному колі, на його думку, є "найкращим способом знайти консолідовану відповідь на виклики часу".

«Нам із колегами було цікаво послухати думку освітян, які впроваджуватимуть норми законів, які ми приймаємо. Бо приймати закони через супротив цих людей, приймати закони, які не мають відповідного забезпечення, це - шлях в нікуди.

Саме тому в проекті рішення Комітету ми записали, що МОН повинно надати аналітику щодо економічного, юридичного та фінансового забезпечення впровадження освітніх законів.

Не можна приймати такі надважливі закони наосліп. Лише дослухавшись пропозицій освітян, ми разом із МОН зможемо закласти всі необхідні сутності для стовідсоткової імплементації законопроектів», - сказав у коментарі місцевим ЗМІ перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський.

За його словами, за підсумками виїзного засідання будуть розроблені рекомендації як для Верховної Ради, так і для уряду, зокрема - Міністерства освіти та науки України.

Ірина ГРИГОРЬЄВА
"Голос України"

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів