Про ЗНО, опорні школи та долю профтехосвіти

5 травня розпочалася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання, на участь у якій в області зареєструвалися 12 тисяч осіб.

Традиційно першим учасники складають обов'язкове тестування з української мови. Проходження ЗНО є обов'язковим для всіх випускників поточного року, незалежно від намірів, вступати чи ні до вузів. Випускників безкоштовно підвозитимуть до пунктів тестування шкільним транспортом.

— Цьогоріч суттєво збільшився інтерес до складання ЗНО на материковій Україні у майбутніх абітурієнтів з окупованого Криму. 230 осіб з АРК зареєструвалися для його проходження в Херсонській області (торік 92), — зазначив під час прес-конференції начальник управління освіти та науки ОДА Євген Криницький.

Це пов'язують з бажанням у подальшому здобувати тут вищу освіту та отримати українські дипломи, оскільки «кримські» документи про освіту ніде не визнаються, окрім Росії. Для учасників ЗНО створені умови для тимчасового перебування в інтернатних закладах області.

— Зважаючи на курс держави на децентра­лізацію і створення в зв'язку з цим мережі опорних шкіл, наша позиція — жодної школи не за­крити, — підкреслює Євген Криницький. — На місцях однозначно мають залишитися школи І рівня акредитації, тобто початкові. Планується створити 118 освітніх округів, забезпечених школами, де витримуватимуться ключові критерії: надання якісної і доступної освіти при раціональному використанні бюджетних коштів.

Адже в рамках освітньої субвенції у серед­ньому по Україні на 1 учня витрачається на рік 9,5 тис. гривень, а на Херсонщині — 11,3 тисячі. Є школи, де учень коштує бюджетові 33—38 тисяч гривень. Здебільшого там, де при комплект­ності школи на 300 учнів реально навчаються 40—60.

Звісно, при створенні опорної школи та її філій обіцяють враховувати можливості інфраструктури, наявність технічного оснащення, медпунктів, умови підвезення учнів. Отже, філіями І рівня стануть ті школи, які не можуть забезпечити високий рівень навчання та його якість. Опорна школа має розташовуватися в центрі територіальної громади, тобто бути рівновіддаленою приблизно на 15 км, щоб на дорогу ви­трачалося до 40 хвилин, зважаючи на бездо­ріжжя.

В опорній школі повинно навчатися не менше 360 учнів — без урахування філій, а їх має бути не менше трьох І та ІІ рівня акредитації. Втім, з правил, звісно ж, будуть винятки, продиктовані здоровим глуздом.

Скажімо, між школами Рибальчого та Геройського Голопристанського району до Нової Збур'ївки як центру громади близько 60 км. Зрозуміло, що за майже цілковитої відсутності асфальтованого покриття «теліпати» учнів двічі на день до опорної школи ніхто не буде. Аналогічна ситуація і в Верхньорогачицькому районі, де відстань між деякими школами перевищує 70 км.

І, найголовніше, в умовах децентралізації повноваження щодо визначення опорної школи та призначення її керівництва вже як юридичної особи покладається виключно на рішення об'єднаної територіальної громади. Переможцем конкурсу на створення пілотного проекту організації першої в області опорної школи, оголошеного Мін­освіти, на Херсонщині стала Великолепетиська ЗОШ № 2, яка має запрацювати в новому статусі вже з 1 вересня.

В умовах формування освітніх округів 118 шкіл планується найближчим часом забезпечити новітнім мультимедійним обладнанням. Заплановані кардинальні заходи з впровадження енергозберігаючих технологій, створення умов для інклюзивної освіти, закупівля автобусів. На сьогодні в області гостро бракує 32 шкільні автобуси.

На функціонування ПТНЗ не вистачає майже 43 млн. грн. Найкритичніша ситуація в Новій Каховці, де трьом закладам бракує 23 млн. грн. Здебільшого тут вчаться сироти, діти з малозабезпечених родин та з сільської місцевості, для яких це — єдиний шанс здобути освіту.

— Ми створили регіональний план, в який включено співпрацю з тими суб'єктами, хто може допомогти і зацікавлений в підготовці кадрів ро­бітничих професій, насамперед працедавцями, — розповідає Євген Криницький. — Орієнтація йде на потреби ринку праці. Зацікавлені розвивати спеціальності, пов'язані з аграрною сферою, турбізнесом, переробкою продукції, машино- та суднобудуванням. До середини травня маємо отримати регіональне замовлення на підготовку кадрів, привести у відповідність до потреб матеріально-технічну базу ПТНЗ. Бо їхні випускники сьогодні управляють уже не застарілими «Нивами» та «Донами», а «John Deere» та ін. Планується у зв'язку з цим створити тренінгові центри для підготовки та перепідготовки кадрів.

Цьогоріч запрацюють 389 шкільних таборів відпочинку. Особливу увагу приділять пільговим категоріям, дітям загиблих та учасників АТО. У Скадовському районі відновить роботу база відпочинку «Білі крила», де традиційно відпочивали діти пільгових категорій, вихованці інтернатів. Коли збільшився контингент військових на Херсонщині, база була передана під їх розміщення. Нині ж корпуси після ремонту готуються знову приймати дітлахів.

Преференції обіцяють і для обдарованих учнів та кращих педагогів з кожної школи як стимул для подальшого успішного навчання та професіонального зростання.

Олена НЕЧИПУРЕНКО
"Новий День"

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів