Служба з захисту споживачів є. Та чи працюватиме по-новому?

Багато кому з нас траплялося купувати неякісну річ, скажімо, не догледівши, принести з магазину прострочений тортик або інший продукт. А скільки нині бракованої техніки!

Особливо гаджетів, параметри яких не відповідають заявленим в описі. Відтак споживач знав: якщо не вдається порозумітися з продавцем щодо обміну товару чи повернення грошей, треба прямувати до інспекції з захисту прав споживачів.

Та останні роки в Україні цю службу круто реформували. Куди правду подіти – на роботу інспекцій, як і на санепідслужби, було багато нарікань з боку бізнесу. Бо в містах часом траплялися нечесні співробітники, які зловживали свої правом перевірок і за «спокійну» роботу підприємств брали у власників «відкупні».

Відтак реформи почалися зі скорочення штату інспекцій, заборони проводити перевірки без погоджень із керівництвом у Києві, а потім взагалі заборонили планові перевірки.

З 6 квітня 2016 року в країні почала роботу Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Хоча фактично вона була створена ще в 2014 році. Нині в цього органу величезний набір функцій: ветеринарний, фітосанітарний напрямки, безпека харчових продуктів, контроль у сфері насінництва, захист споживачів, цінове регулювання. Спочатку служба була створена в підпорядкуванні Кабміну, потім передана Мінагрополітики.

Наразі призначено нове керівництво, затверджені перелік територіальних органів, положення про Держпродспоживслужбу. Кількість працівників в органах, які реорганізуються й ліквідуються у зв'язку зі створенням служби, – близько 13,5 тисячі осіб. Максимальна кількість працівників Держпродпотребслужби – трохи більше 10 тисяч.

Затверджене фінансування на 2016 рік – 1,043 мільярда гривень: зарплати співробітників, утримання бюджетних установ, проведення протиепізоотичних заходів, впровадження системи ринкового нагляду (закупівлі продукції на ринках для її аналізу) та ряду інших заходів.

Як зазначив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, одна з головних функцій служби – запобігти потраплянню небезпечних продуктів на український ринок. Йдеться як про продукцію вітчизняних виробників, так і про імпорт.

Акцент хочуть зробити й на освоєнні зовнішніх ринків, для цього збираються співпрацювати з компетентними органами інших країн. Минулого року ветфітослужбою вже був прийнятий ряд рішень, що стосуються допуску української продукції на зарубіжні ринки – в ЄС і Китай (молочна продукція), Єгипет (м'ясо птиці), Ізраїль (яйця). За словами Володимира Лапи, є намір освоювати більш екзотичні (з точки зору традиційного експорту) країни – Мексику, Японію, Південну Африку. У пріоритеті також країни Близького Сходу.

Споживачів уже чекають

Розпочала виконувати свої функції і Держпродспоживслужба в Херсонській області. Зокрема, замість інспекції з захисту прав споживачів створено новий орган у складі служби – управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в області. Змінено і його адресу – тепер це вулиця Перекопська, 17. Про функції оновленої структури ми поговорили з начальником управління Ольгою Богдашкіною.

- Треба зазначити, що інспекція з захисту прав споживачів припинила свою діяльність. Тому якщо на її стару адресу (вулиця Белінського,15) надходять письмові скарги, ми отримуємо ці листи та надаємо відповідь, що скаргу розглянути неможливо – і рекомендуємо споживачам письмово звертатися до нової служби, – коментує Ольга Іванівна.

– На сьогодні Держпродспоживслужба запрацювала в повному обсязі. Ми готові приймати звернення споживачів із будь-якої направленості. Але й до появи механізму діяльності ми консультували всіх споживачів, які зверталися до управління. За необхідністю навіть телефонували суб'єктам господарювання, щоб з'ясувати причину нерозгляду скарги. Ми ведемо журнал особистого прийому громадян. На сьогодні з початку року зафіксовано 189 усних та письмових звернень. До речі, як показує практика, споживачі відразу чомусь ідуть до нас, а не в магазин, де придбали неякісний товар.

- А це неправильно...

- Відповідно до змін у Законі «Про захист прав споживачів», громадянин повинен спочатку звернутися до суб'єкта господарювання, де придбано товар, послуги чи роботи. А потім уже до нас, якщо конфлікт не вичерпано. Людина повинна мати розрахунковий документ (чек), договори (що стосується роботи, послуги), письмове звернення до суб'єкта господарювання (також споживач має право відобразити претензію у книзі скарг в об'єкті торгівлі). Тоді вже ми будемо розглядати скаргу.

Та перший крок – це вирішення питання з суб'єктом господарювання. Наприклад, останній випадок: люди купили в кредит парасольки від сонця в одному з гіпермаркетів Херсона. І вони виявилися неякісними. Споживачі – одразу до нас. Я зателефонувала до магазину, там сказали, що покупці до них не зверталися і вони їм не відмовляли. Й готові вирішити питання. Покупці не заперечували цього і поїхали до магазину. До нас не поверталися – значить питання вирішилося позитивно.

Що ще важливо: в заяві до Головного управління Держпродспоживслужби в області обов'язково повинні бути вказані назва та адреса юридичної особи, до якої є претензії. Але часто буває, що назва магазину та найменування юридичної особи різні, споживач це не враховує. А якщо неправильно заповнена скарга, в Держпродспоживслужби не буде підстав для того, щоб розпочати працювати над зверненням.

- Тобто вже сьогодні служба приймає письмові заяви зі скаргами споживачів і готова діяти відповідно до закону?

- Так. Причому процедуру законодавець залишив без змін. Скажімо, для позапланової перевірки по скаргам на розгляд відводиться 30 днів. І нам, як і раніше, треба погоджувати це питання в Києві. Щодо планових перевірок, їх ми не проводимо. Завдання ще не надійшло.

- Тож зараз продовжує діяти мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу?

- Так. Чи відмінять його – невідомо. Попри те можу сказати, що новостворена загальна служба, яка об'єднує п'ять таких важливих у плані контролю управлінь, буде розглядати питання комплексно. І наша робота, і структури в цілому буде покращена. Тому що тепер в одній службі і ветеринарія, і санстанція, що саме стосується лабораторних досліджень. Скажімо, раніше споживачу треба було писати за необхідністю до всіх цих інстанцій, пройти низку етапів звернень, витратити чимало часу. Тепер буде простіше – одна заява розглядатиметься в одній службі.

- Ольго Іванівно, з якими скаргами останнім часом звертаються споживачі? На якість яких товарів нарікають?

- Сьогодні нерідко є нарікання на неякісну побутову техніку. Та саме з цим специфічним товаром не все так просто. Немає чіткого механізму, як його дослідити. Багато скарг на мобільні телефони, смартфони. Їх функції не відповідають параметрам опису. Буває, по факту немає програм у телефоні. Виникає питання: як його дослідити і довести це? По-перше, споживач повинен знати і пам'ятати, що якщо в мобільний телефон вбито хоча б один номер і з нього телефоновано – це вже телефон, який був у користуванні.

І стосовно скарги товар не підлягає статті 9 Закону «Про захист прав споживачів», де сказано, що нову річ можна обміняти протягом 14 днів без проблем. У такому разі треба тільки писати заяву до продавця відповідно до 17 статті Закону з вимогою провести незалежну експертизу про визначення втрати якості товару. Це повинен бути висновок незалежної експертизи, яку проводять сервісні центри. На жаль, у Херсоні їх одиниці. Більше всього в Києві, Одесі, Дніпропетровську.

І якщо товар дійсно неякісний, продавець повинен віддати кошти чи запропонувати аналогічний якісний товар. І питання якості техніки – тільки вершина айсберга. Є чимало інших важливих аспектів на ринку харчування, виробництва й продажу продуктів харчування тощо, які потребують уваги Держпродспоживслужби.

Контроль? Маємо те, що маємо

До речі, за словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, на українському ринку часто стикаються не так із фальсифікатом продукції, як обманом покупця. Наприклад, це стосується невідповідності маркування, коли на упаковці пишуть, що це вершкове масло, а насправді то спред (харчовий продукт на основі суміші рослинних і молочних жирів). І частка фальсифікації на ринку масла може становити близько 50%.

Тому наразі українському законодавству в сфері захисту споживачів потрібен чітко розроблений контроль. За словами Володимира Лапи, в Україні, на відміну від країн Європи, досі не запроваджена система швидкого оповіщення RAPEX, яка дає можливість ефективно інформувати, відстежувати і вилучати небезпечну продукцію з ринку. Ми ще повноцінно не перейшли на ринковий контроль. Хоча, як каже голова служби, вже отримали 1,5 мільйона гривень для того, щоб викуповувати продукцію в торгових мережах і здійснювати лабораторні дослідження. Система санкцій, які можуть застосовуватися до порушників, також потребує доопрацювання.

Наприклад, по харчовій продукції найжорсткіший захід до порушників (операторам ринку – виробникам і торговим мережам) – це відкликання експлуатаційного дозволу. Фактично це означає припинення роботи підприємства. Але, по-перше, такі заходи не застосовуються на рівні окремо взятого інспектора (щоб зменшити суб'єктивізм). По-друге, Держпродспоживслужба повинна доводити їх обґрунтованість у судовому порядку. В цілому це досить збалансована модель, вважає Володимир Лапа.

Також київське керівництво вже знає, як можна боротися з можливим зловживанням з боку перевіряючих. За словами голови Держпродспоживслужби, вивчають досвід Нацполіції щодо відеофіксації процесу перевірок і планують взяти його на озброєння. Якщо будуть скарги з боку бізнесу, то відеозйомка дасть можливість переконатися, правомірними були дії інспектора чи ні.

Альона ГРЕБЕНЮК
"Гривна. Новий формат"

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів