Це зроблено для привернення уваги до цих фактів журналістської спільноти та Президента України, Прем'єр-міністра України, правоохоронних органів.
З 1 січня 2016 року в Україні почав діяти довгоочікуваний Закон "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", завдяки якому журналісти можуть самостійно визначати редакційну і господарську політику своїх видань.
Закон передбачає чітку процедуру прийняття рішень, як трудовими колективами газет, так і їх засновниками — органами влади та місцевого самоврядування. Протягом перших трьох місяців дії Закону близько 550 трудових колективів комунальних видань прийняли рішення про свою участь у реформуванні та подали пропозиції владним співзасновникам. Більше 200 з них готові реформуватися вже цьогоріч - у першому етапі.
Але не всі державні адміністрації, а особливо - місцеві ради готові відмовитися від власного "рупора". Це небажання "обгрунтовується" ними різними причинами: неможливістю депутатів доносити свою інформацію до виборців, втратою комунального майна, відсутністю державницької позиції у реформованих газетах.
Очевидно, що всі причини є надуманими, адже: місцеві ради, депутати і зараз, і після реформування повинні розміщати свої публікації в газеті лише на підставі договору, інше є втручанням в редакційну політику видання, що прямо заборонено Конституцією України, оскільки є цензурою.
Майно і приміщення, якими і зараз, і після реформування користуються редакції передаються їм за умови випуску газети з незмінною назвою, суспільно-політичною спрямованістю та мовою видання. У разі припинення випуску газети, майно і приміщення повертаються у комунальну власність.
А щодо державницьких позицій, то карколомні події останніх років показали, як легко відмовлялися від державницьких позицій деякі органи самоврядування.
Будь які аргументи проти реформування преси є надуманими і приховують справжні побоювання місцевих "царьків": втрату "карманної" газети, яка б друкувала оди "очільнику" району, міста чи області та набуття критично налаштованого до влади видання, яке має багаторічну довіру читачів. Більшість редакторів державних і комунальних видань мають нелегкий досвід відвойовування незалежності редакційної політики газети. І зараз ми спостерігаємо за останніми спробами місцевих чиновників "не пущать".
Національна спілка журналістів України більше 15 років пропонувала і відстоювала закон, який реформує, а не знищує друковані видання, який дозволяє журналістам бути господарями своєї газети, а читачам реалізовувати своє право на отримання місцевої інформації. Після набуття чинності Законом, Спілка розробила дорожню карту реформування - "15 кроків до свободи і незалежності" - з усіма необхідними зразками документів для реалізації Закону.
Реформування преси є одним з обов'язків, який Україна взяла на себе перед Радою Європи та у рамках плану Україна-НАТО.
Перші підсумки реформи свідчать про її успішність: більшість редакцій готові взяти участь у реформуванні, більшість органів влади і місцевого самоврядування вже прийняли рішення про свій вихід із засновників газет і редакцій. Але майже в кожній області України є затяті вороги реформування преси.
До списку "Ворогів реформування преси" потрапили і посадові особи з Херсонської області: Тертична Тетяна — голова Каховської районної ради Херсонської області та Салтиков Валерій — голова Каховської райдержадміністрації, як такі, що перешкоджають реформуванню газети "Каховська зоря".
Закликаємо засоби масової інформації та громадські організації сприяти поширенню інформації про всі факти перешкоджання журналістам, порушення права громадян на отримання інформації, привертати увагу влади і громадськості до небезпечних тенденцій обмеження доступу до інформації.
Цей список ми будемо оновлювати до Дня журналіста — 6 червня, до Дня Незалежності України — 24 серпня та до Дня місцевого самоврядування — 7 грудня. Також пересилаємо його до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту для моніторингу і контролю з боку міжнародних структур.
