Туманні перспективи аграріїв Херсонщини

Туманні перспективи аграріїв Херсонщини
У рамках південного агропромислового ярмарку "Фермер-2016", який днями відбувся в обласному центрі, сільгоспвиробники Херсонщини обговорили перспективи збуту вітчизняної продукції на внутрішніх та зовнішніх ринках.

Запрошені на захід лідери аграрного сектору економіки області розповіли про власний досвід вирощування плодово-ягідних, баштанних, овочевих та інших культур, а також окреслили своє бачення шляхів реалізації отриманого врожаю.

— Для успішного продажу продукції, вирощеної на Херсонщині, є всі умови, — першим виступає директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода. — Сучасний маркетинг дозволяє виробникам сільгосппродукції не лише забезпечити споживчий попит усередині країни, а й експортувати продукцію за кордон.

— Виростити — це одна справа, а от знайти покупця — зовсім інша, — не згоден з ним генеральний директор херсонської компанії «Аграрна біржа» Ігор Григор'єв. — Тим паче, що логістична система в Україні загалом, та на Херсонщині зо­крема, залишає бажати кращого.

Антон Барнак, регіональний менеджер ТОВ «Сакура Юкрейн», підтверджує, що багато часу витрачається на доставку партії овочів чи фруктів до іноземного замовника. Підкреслює при цьому, що вартість транспортних послуг виявляється недешевою, часто більше ніж утричі перевищує ціну самої продукції. Він також зазначає, що сільгоспвиробникам області сьогодні дуже важко робити якісь прог­нози. «Несприятливі погодні умови, складна геополітична ситуація та нестабільність національної грошової одиниці змушують фермерів економити. Наприклад, у 2015-му в сховища на зберігання було закладено багато неякісної продукції через використання дешевих посівних матеріалів та обробку землі меха­нічним способом», — зауважив він.

Варто зазначити, що коло проб­лем на цьому не обмежується. Наприклад, неабияку зацікавленість у присутніх викликала тема розвитку експортного потенціалу Херсонщини. Аграрії зізнаються, що продовольче ембарго Російської Федерації на сільгосппродукцію вітчизняного виробництва завдало їм значних збитків. Утім, тепер є надія на значне розширення ринків збуту за рахунок країн Євросоюзу. От тільки чи бажає омріяний європейський ринок при­йняти наші овочі та фрукти?

— Ми повинні чітко розуміти, на які саме українські товари є попит за кордоном, — говорить Ігор Григор'єв. — Більше того, вітчизняному виробнику не уникнути процедури сертифікації та стандартизації.

Отримати необхідні документи та довідки можливо, якщо є бажання і гроші.

Утім, пошуки альтернативних ринків збуту не обмежуються Європою. Зокрема, заступник керів­ника інформаційного агентства «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяна Смирнова відзначила пожвавлення близькосхідного експортного напряму. «Наразі Сірія та Ірак активно скуповують українську цибулю, але у відсотковому співвідношенні цих обсягів не так багато, як хотілося б», — зазначила вона.

Про експортні можливості чула й Ірина Піскова з Миколаївщини. На ярмарок вона привезла мед власного виробництва. «Звісно, хотілося б вигідно продавати свою продукцію безпосередньо експортерові, — сказала вона. — Але на ринку дуже багато посередників». За словами Ірини, саме вони кладуть в кишені значну частину прибутку.

Очевидно, що поки триває процес переорієнтації та робота над досягненням міжнародних стандартів продукції, вітчизняним сільгоспвиробникам таки доведеться затягнути паски. Бо вже навіть сьогодні аграрії констатують скорочення обсягів виробництва найпопулярніших серед українців овочів, які входять до так званого борщового набору.

Ольга ЮЩЕНКО

"Новий День"

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів