Запрошені на захід лідери аграрного сектору економіки області розповіли про власний досвід вирощування плодово-ягідних, баштанних, овочевих та інших культур, а також окреслили своє бачення шляхів реалізації отриманого врожаю.
— Для успішного продажу продукції, вирощеної на Херсонщині, є всі умови, — першим виступає директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода. — Сучасний маркетинг дозволяє виробникам сільгосппродукції не лише забезпечити споживчий попит усередині країни, а й експортувати продукцію за кордон.
— Виростити — це одна справа, а от знайти покупця — зовсім інша, — не згоден з ним генеральний директор херсонської компанії «Аграрна біржа» Ігор Григор'єв. — Тим паче, що логістична система в Україні загалом, та на Херсонщині зокрема, залишає бажати кращого.
Антон Барнак, регіональний менеджер ТОВ «Сакура Юкрейн», підтверджує, що багато часу витрачається на доставку партії овочів чи фруктів до іноземного замовника. Підкреслює при цьому, що вартість транспортних послуг виявляється недешевою, часто більше ніж утричі перевищує ціну самої продукції. Він також зазначає, що сільгоспвиробникам області сьогодні дуже важко робити якісь прогнози. «Несприятливі погодні умови, складна геополітична ситуація та нестабільність національної грошової одиниці змушують фермерів економити. Наприклад, у 2015-му в сховища на зберігання було закладено багато неякісної продукції через використання дешевих посівних матеріалів та обробку землі механічним способом», — зауважив він.
Варто зазначити, що коло проблем на цьому не обмежується. Наприклад, неабияку зацікавленість у присутніх викликала тема розвитку експортного потенціалу Херсонщини. Аграрії зізнаються, що продовольче ембарго Російської Федерації на сільгосппродукцію вітчизняного виробництва завдало їм значних збитків. Утім, тепер є надія на значне розширення ринків збуту за рахунок країн Євросоюзу. От тільки чи бажає омріяний європейський ринок прийняти наші овочі та фрукти?
— Ми повинні чітко розуміти, на які саме українські товари є попит за кордоном, — говорить Ігор Григор'єв. — Більше того, вітчизняному виробнику не уникнути процедури сертифікації та стандартизації.
Отримати необхідні документи та довідки можливо, якщо є бажання і гроші.
Утім, пошуки альтернативних ринків збуту не обмежуються Європою. Зокрема, заступник керівника інформаційного агентства «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяна Смирнова відзначила пожвавлення близькосхідного експортного напряму. «Наразі Сірія та Ірак активно скуповують українську цибулю, але у відсотковому співвідношенні цих обсягів не так багато, як хотілося б», — зазначила вона.
Про експортні можливості чула й Ірина Піскова з Миколаївщини. На ярмарок вона привезла мед власного виробництва. «Звісно, хотілося б вигідно продавати свою продукцію безпосередньо експортерові, — сказала вона. — Але на ринку дуже багато посередників». За словами Ірини, саме вони кладуть в кишені значну частину прибутку.
Очевидно, що поки триває процес переорієнтації та робота над досягненням міжнародних стандартів продукції, вітчизняним сільгоспвиробникам таки доведеться затягнути паски. Бо вже навіть сьогодні аграрії констатують скорочення обсягів виробництва найпопулярніших серед українців овочів, які входять до так званого борщового набору.
Ольга ЮЩЕНКО
