Православні херсонці відзначають Стрітення

   Православні херсонці відзначають Стрітення
15 лютого день Стрітення - давнє християнське свято, яке почали відзначати з кінця ІV століття.

Відзначають Стрітення як пам'ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном Богоприїмцем. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном, як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.

Селяни цього дня намагаються не працювати, а стежити за погодою, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення Зимі з Весною зустрітися».

Вважалося, якою погода буде надвечір, такою ж вона буде і до початку березня.

Цього дня у храмах відбувається пишна служба, після якої святять воду й свічки. Протягом року такі свічки зберігаються на покуті, а колись їх ще вплітали у дідухи. Адже вони оберігали оселю від бурі, зливи чи смерчу, а ниву – від бурелому чи граду, членів родини – від «злого ока» та хвороб.

У давнину кожен господар мав обов'язково приготувати власну «громничну» свічку й нести її на посвяту. Після повернення зі служби Божої, він запалював її – «щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерев не побив».

Крім цього, такі свічки і зараз дають у руки тим, хто помирає. Люди вірять, що це полегшує передсмертні муки й очищає людину від гріховних вчинків. Ними також обкурюють зляканих дітей.

Важливу роль у повсякденному житті відігравала й «стрітенська» вода. Вона мала ті ж властивості, що і йорданська.

Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову невживану посудину, наповнювали свяченою водою й зберігали її протягом року. За потребою нею натирали на тілі хворі місця, давали пити од «пристріту» або «дання» — хвороб, викликаних «поганим оком».

Напровесні, виганяючи худобу в поле, скроплювали її цією ж водою, а пасічники використовували її для бджіл і вуликів, щоб не заїдали чужі комахи та не нападав «гнилець» — небезпечна інфекційна хвороба. Також у давнину «стрітенською» водою благословляли вояків та чумаків.

Стосовно ж погоди, то на Стрітення існує неймовірна кількість прикмет та прислів'їв, що часто суперечать одна одній. Отже:

• Якщо під вечір потеплішало, то вважалося, що літо перемогло, а тому — «Зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима».
• Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.
• Якщо на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.
• На Громницю маєш зими половицю.
• На Громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.
• Якщо сонце ясне на Громницю буде, то багато снігу випаде всюди.
• Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
• Як на Громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.
• Як на Стрітення заметіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
• Як на Стрітення капає зі стріхи – не буде з літа потіхи.
• Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
• Ясний і тихий день — на хороший врожай і рійбу бджіл.
• Коли на Стрітення відлига — пропаде ще весна надовго.
• Якщо на деревах іній — вродить добре гречка й бульба.
• Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів, коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
• На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
• На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
• Як капає зі стріх, то так капатиме з очей (себто повернуться морози).
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

На Стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо вже починає потроху нагадувати про себе. І найпершими його вісниками є, звичайно, перелітні птахи, що приносять весну на своїх крилах.

За матеріалами «Рідна країна»

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів