Зброя проти інформаційної агресії в голові у кожного українця

Днями Росія зробила черговий «залп» в інформаційній війні з Україною. Об'єктом «обстрілу» агресор обрав Генічеськ, скориставшись складною ситуацією з газопостачанням міста, яка, до речі, вирішилася у лічені дні, більше того , саме українською газопостачальною кампанією та за рахунок саме українського газу. Але, як мовиться, привід був. І російська пропагандистська машина не втратила можливості вкотре «наїхати» на свідомість і розуми людей.

Певно, найактивніше на російську «качку» про дзвінок мера Генічеська до Путіна відреагував інтернет-простір, що «вибухнув» анекдотами і «жабами». Втім, насправді, смішного тут мало. Бо інформація про «газового» спасителя Генічеська «Путлєра» і, начебто, бездіяльність міської влади – це не що інше, як чергова порція у котел розбрату і розхитування ситуації, принаймні, в прикордонних районах Херсонщини.

Чи має прикордонна Херсонщина зброю проти інформаційного натиску окупанта і що робиться в області для зміцнення позицій українського інформпродукту? Про це ми поговоримо з директором департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики Херсонської облдержадміністрації Ольгою Савенко.

Отож, Ольго Миколаївно, наскільки гостро стоїть в нашому регіоні проблема інформаційної безпеки і що робиться для її вирішення?

Питанням інформаційної безпеки ми займаємося вже практично рік. На початку 2015-го Андрій Станіславович Путілов, який тоді обіймав посаду голови ХОДА, дав чітку вказівку, і це для нього був один із пріоритетних напрямків – питання протидії інформаційній агресії.

Прийшовши у стіні облдержадміністрації і маючи досвід роботи на телебаченні, Ми досить ретельно зайнялася вивченням цього питання, передусім, в технічному аспекті. Для роботи над цим, я в першу чергу звернулася до спеціалістів. До участі було залучено місцевих фахівців: представника Нацради з телерадіомовлення в Херсонській області, генерального директора ХОДТРК «Скіфія», директора Радіотелевізійного передавального центру. Одночасно ми, так би мовити, розпочали розмову з Києвом. Зверталися до всіх відомств, які мають причетність до інформаційного простору, а також безпеки країни.

Залучились депутати обласної ради і у відкритих листах звернулися до Міністерства інформполітики, Міністерства оборони, Адміністрації Президента. Мета єдина: донести складну ситуацію, в інформаційному просторі прикордонної області внаслідок анексії Криму, зробити все можливе, щоб наша область придбала не менші пріоритети ніж Донецька та Луганська області.

Якщо конкретизувати, в чому складність ситуації, що, власне, було в тих листах?

Проблема в тому, що з окупацією Криму, який є українською територією, ми втратили один з 5-ти найбільших радіотелевізійних передавальних центрів України, розташований у Красноперекопську. Він забезпечує радіотелемовлення у радіусі 65 км і частково покриває Чаплинський, Каланчацький, Новотроїцький, Генічеський та Скадовський райони. Тож, сьогодні на території цих районів безперебійно транслюються заборонені для показу в України російські канали, на яких «ллється» агресивна інформація проти України.

Ускладнює ситуацію і той факт, що наявні у південній частині Херсонщини радіотелевізійні передавальні об'єкти через недостатню потужність не забезпечують вітчизняним телевізійним сигналом належного обсягу навіть місцевих абонентів аналогового телебачення. Ми звернулися до Києва за шляхами вирішення проблеми - технічно переобладнати устаткування та придбати нові пристрої для поліпшення якості аналогового віщання в прикордонних районах. І це лише один з напрямків, який ми поклали в програму розвитку інформаційного простору області.

Як успіхи, чи не закінчилося все на етапі переписки, є якісь зрушення?

Так, у вересні минулого року мене запросили в Міністерство інформаційної політики на засідання спеціальної комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. У складі комісії досить серйозні структури, що вже давно займаються питанням інформаційної безпеки. Після ініціативи з нашого боку Херсонщині приділили більшу увагу і ми знайшли підтримку.

Крім того триває наша тісна співпраця з членом Нацради Сергієм Костинським, яка розпочалася після його візиту на Херсонщину восени минулого року. Тоді під час його зустрічі з Андрієм Путіловим вдалося обговорити ключові питання. Костинський, до речі, акцентував увагу на нашій активності і висловив свою позицію максимально допомагати області.

В результаті вересневого засідання комісії для нашої області виділено телевізійні передавачі, що має забезпечити значне збільшення покриття українським телевізійним мовленням південних районів Херсонської області. Відповідний проект з урахуванням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів вже є. На жаль , я не маю права розголошувати більше інформації, адже це стратегічне питання, і ви розумієте, чому не все має потрапляти до ЗМІ, нас читають не тільки патріоти.

Відомо, що будь-який проект, вірніше, його реалізація – це кошти. На що можемо розраховувати тут?

Передавачі ми отримаємо за рахунок волонтерської допомоги з Європи, це робота, яку провело Міністерство інформаційної політики, яке було створено не так давно, і працює всього приблизно рік, як, наразі, і ми. Отримати передавачі, думаю , ми зможемо найближчим часом, але їх встановлення – це також кошти й чималі. Тому ми знову виступаємо ініціаторами включення Херсонщини до відповідної державної програми щодо фінансування цих витрат.

Практика така є, але й складнощів вистачає. Тому паралельно ми підготували проект і звернулися до фонду регіонального розвитку. Зазвичай, проекти, пов'язані з технічнім обладнанням, цей фонд не фінансує, але ми не опускаємо руки і «пробиваємо» всі варіанти. Якщо таки вдасться співпраця з фондом регіонального розвитку, є умова – співфінансування з місцевих бюджетів, мова про 10%. Тому працюємо й в цьому напрямку – листи про можливу необхідність виділення коштів підготували й до обласної, й до районних рад. Я знову «напросилася» на найперше в цьому році засідання Київської комісії, коли повернуся, думаю інформації буде ще більше.

Напевно, інформаційна безпека – це така сфера, що не обмежується вирішенням пари проблем, думається, що їх існує, куди більше...

Звичайно. Так, за інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, жодна з телерадіокомпаній не виявила бажання транслювати за допомогою передавача, який ми плануємо встановити в Чаплинці, і не зверталася щодо отримання відповідних ліцензій. Це пояснюється комерційним моментом.

Паралельно з посиленням сигналу аналового телебачення треба розвивати й цифрове, мережа якого в області також обмежена певною територією. І ми над цим працюємо, бо ж «цифра» - це майбутнє медіа простору.

Разом з тим, є проблема щодо трансляції місцевих телеканалів у цифровому форматі, через високу вартість послуг оператора цифрового мовлення. З цієї причини сьогодні місцеві телеканали віщають у цифровому форматі Т-2 лише на невеликій відстані від обласного центру. На територіях, прилеглих до Криму, у цифровому форматі мовить лише ХОДТРК «Скіфія». Як наслідок, південні райони області залишаються під впливом російських телепродуктів.

З огляду на вище сказане, ми також звернулися до Києва з проханням вирішити питання про надання на пільгових умовах тимчасових дозволів або ліцензій для українських мовників, що виявлять бажання працювати на ВРС-Чаплинка.

Не можна забувати й про аспект, не менш важливий від технічного та фінансового. Маю на увазі наш український, херсонський інформаційний продукт. Він має бути досить якісним і скласти достойну альтернативу російській агресивній пропаганді. Це ще один напрямок нашої роботи.

У мене є великі надії й на результати другого засідання комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. Воно відбудеться невдовзі, мене туди знову запросили і я знову буду лобіювати інтереси Херсонщини для продовження розпочатої в 2015 році роботи, для реалізації на практиці вже готових проектів.

Нагадаю, що в минулому році нам вдалося консолідувати різні рівні влади для просування теми інформаційної безпеки Херсонщини, нам вдалося включити нашу область в пріоритетні щодо технічної реалізації проектів Програми розвитку інформпростору, нам вдалося провести перемовини з інвесторами щодо можливості фінансової підтримки певних проектів. Нам виділили необхідну техніку. Наступний крок – її встановити. Але це далеко не кінцева мета, це лише проміжний етап тієї значної роботи, яку ми робимо й будемо робити в плані забезпечення інформаційної безпеки нашого регіону. Дуже сподіваюся, що з новим складом обласної ради, з грамотною, виваженою позицією облдержадміністрації, за сприяння Міністерства, Нацради з питань телерадіомовлення, інших відомств ми в цьому році все ж таки зробимо заплановане в минулоріч. Впевнена, що мешканці Херсонщини відчують результат.

Ольго Миколаївно, та все ж, на Вашу думку, що головне у боротьбі з інформаційною агресією, яка зброя може бути найбільш дієвою?

Знаєте, всі ці інформаційні «фейки» на кшталт дзвінка мера Генічеська Путіну і його «допомоги у порятунку маленького містечка на Херсонщині», вони будуть. І ось тут головне, щоби ми, українці, розумно сприймали й адекватно реагували на цю «висмоктану з пальця» брехню. За великим рахунком ми могли ба робити те ж саме, але українці інші, ми не агресори. І починати на зразок Росії інформаційну війну – це не наше, це не притаманно українському менталітету. Ми маємо достойно захищатися від інформаційних нападів.

Україна наразі на етапі економічних й соціальних реформ, але ми маємо реформувати й свою свідомість, виховувати патріотизм і цінувати рідну землю. Гадаю, що це і буде наша головна зброя проти будь-якої агресії!

Запитувала Олена РЄЗНІЧЕНКО

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів