Бюджетні баталії, що передували його прийняттю, вказували на те, що уряду і парламентарям ніяк не вдається закрити усі "дірки". Ситуацію ж бо в економіці добре розуміють навіть школярі.
Тому скільки б зараз не запевняли урядовці, що бюджет збалансований і здатний задовольнити потреби країни і в фінансуванні армії, і соціальних програм, головний кошторис країни продовжують критикувати. А якої думки про результати "бюджетної ночі" самі депутати?
Ми запросили до розмови першого заступника голови Комітету ВР з питань науки та освіти Олександра СПІВАКОВСЬКОГО.
- Олександре Володимировичу, деяких критиків бюджету особливо обурило те, що за бюджет депутати голосували вночі. Скажіть, чи варто було так поспішати з прийняттям бюджету?
- "Що ж вони там могли прийняти о четвертій ранку..." Так, я знаю, що говорять про прийнятий бюджет, знаю думки більшості свої колег, розмовляв із багатьма експертами. І погоджуюся з тим, що цей бюджет суперечливий. І критика, яку він викликає, почасти цілком слушна. Однак, повірте, якщо б Рада залишила країну перед новим роком без затвердженого кошторису, критиків було б значно більше. Та й наслідки для держави були б серйознішими.
А щодо невдоволених... Ну недарма ж кажуть, що написання бюджету є мистецтвом рівномірного розподілу розчарувань. Це як у родині: коли грошей небагато, то спочатку відкладають на задоволення життєвих потреби, а вже решту, якщо залишиться, витрачають на забаганки. І все одно хтось буде розчарований, бо у кожного своє поняття, що є необхідним, а що - забаганкою. Для України зараз головним пріоритетом залишається обороноздатність.
- Але ж і освіта, яку ви представляєте в парламенті, теж не забаганка...
- Жодним чином. На моє глибоке переконання, економити на освіті злочинно. Навіть у найскрутніші часи освіта має залишатися пріоритетом, бо саме ця галузь визначає майбутнє країни. Саме тому наш Комітет з питань освіти і науки зайняв дуже принципову позицію щодо параметрів фінансування галузі.
- Та чи можете ви сказати, що задоволені тим, яким буде фінансування освіти і науки наступного року?
- Звісно ж, ні. Але хочу підкреслити, що той бюджет, який ми прийняли 25 грудня, значно відрізняється від його попереднього варіанту, який подавав Кабмін. Багато параметрів було змінено. І, здебільшого, на краще. Суттєвих змін зазнали і обсяги фінансування освіти і науки. Так, за результатами нашої спільної роботи з МОН України фінансування галузі вдалося збільшити на 24,5%. Уряд пропонував виділити трохи більше 20,8 млрд.гривень, ми ж домоглися виділення майже 26 млрд.гривень. Навіть якщо порівнювати з 2015 роком, фінансування освіти з держбюджету збільшено на 494,3 млн.гривень, тобто на 1,94%.
Зокрема, в порівнянні із тим, що пропонувалося в попередньому урядовому проекті, в прийнятому бюджеті на 31,6% зросло фінансування освіти за загальним фондом (з 13,2млрд. до 17,4 млрд.гривень) і на 13,63% - за спеціальним (з 7,5 млрд. до 8,5 млрд.гривень).
Дещо зросли у порівнянні з минулим роком і освітні субвенції місцевим бюджетам. Якщо 2015 року загальна сума субвенцій з держбюджету становила 43,4 млрд.гривень, то зараз — майже 44,8 млрд.гривень.
- А от на субвенції на підготовку робітничих кадрів вирішили зекономити? Переклали ці видатки на місцеві бюджети.
- Так, і це чи не найбільший біль особисто для мене. Моя приймальня завалена петиціями від освітянських профспілок, від колективів профтехучилищ, в яких йдеться про можливі наслідки передачі фінансування ПТНЗ на місцеві бюджети. Та, на жаль, сьогоднішня економічна ситуація дійсно не дозволяє зберегти фінансування видатків на підготовку робітничих кадрів з центрального бюджету. Тому нам довелося поступитися Кабміну і погодитись передати ці видатки до місцевих бюджетів.
Натомість ми домоглися внесення кількох важливих доповнень до ст.27 Закону про держбюджет на 2016 рік, які дозволять хоча б трохи пом"якшити цю ситуацію. Ці доповнення, зокрема, зобов"язують уряд провести модернізацію мережі профтехосвіти. Як зазначено - з урахуванням необхідності укрупнення закладів та здійснення підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання їх потенціалу для підготовки та перепідготовки незайнятого населення. Окрім того, протягом двох років фактично заборонено закривати чи перепрофілювати ПТНЗ, а також скорочувати чисельність їх працівників більше, ніж на 10% щороку. Вже за підсумками першого кварталу 2016 року буде проведений моніторинг фінансового забезпечення закладів профтехосвіти, і в разі необхідності до бюджетного законодавства будуть внесені необхідні зміни.
Ще одним нашим досягненням вважаю той факт, що вдалося зберегти фінансування з держбюджету видатків на підготовку фахівців у вишах І-ІІ рівнів акредитації, що належать до державної власності. Запроваджено нову програму (КПКВ 2201150), на яку виділено понад 4 млрд.гривень.
- Чи вдалося відстояти фінансування академічної науки?
- Так, у порівнянні з першим варіантом проектом бюджету параметри фінансування національних академій наук зазнали суттєвих коригувань на краще. Зокрема, Національній академії наук України уряд пропонував виділити 2 млрд.618 млн.гривень, натомість фінансування вдалося трохи збільшити — до майже 2млрд. 648 млн.гривень (на 1,13%). По Національній академії педагогічних наук України ми також домоглися збільшення фінансування на 1, 24% (з 113,7 млн. до 115,1 млн.гривень). Хоча, якщо порівнювати з минулим роком, усім нашім академіям, окрім медичної та аграрних наук, фінансування зменшено. Подекуди суттєво. Як, наприклад, НАПН України, яка цього року отримає коштів на 17,12 % менше, ніж у 2015-му.
- Разом із бюджетом на 2016 рік парламент затвердив ще цілий ряд важливих законопроектів. Зокрема, Податковий кодекс, навколо проекту якого також було зламано чимало списів. Які, на ваш погляд, є у цього закону "плюси" і "мінуси"? Назвіть хоча б по одному.
- Я не підприємець, не бізнесмен, тож щодо "плюсів" і "мінусів" Податкового кодексу відповім з точки зору звичайного громадянина. Як на мене, головним "проривом" є відчутне зменшення навантаження на фонд оплати праці. Цим Законом встановлюється уніфікований розмір єдиного соціального внеску, який становитиме вже не 30-40, а 22 відсотки. Це сприятиме збільшенню зарплат українців, мотивуватиме підприємців до легалізації і виходу з "тіні".
А щодо "мінусів"... Не вдалось відмінити податок на пенсії. Хоча, якщо чесно, особисто я був переконаний, що у 2016 році оподаткування пенсій, яке встановлювалося тимчасово, буде відмінено. До речі, обіцяв це і під час зустрічей зі своїми виборцями. Та, на жаль, економічна скрута не дозволяє поки що це зробити. Проте навіть за таких обставин нам вдалося захистити найбільш уразливі верстви населення. Так, податок на пенсії у розмірі 15% залишається. Але нараховуватися він буде лише на ту частину пенсії, яка перевищує три розміри мінімальної зарплати. Тобто з 2016 року розмір неоподатковуваної пенсії становитиме 4 134 гривні. Але чи багато наших людей отримують зараз такі пенсії? Встановлено також перелік пільговиків, до яких ця норма взагалі не застосовуватиметься. Та все одно, на моє переконання, податок на пенсію є тимчасовою, вимушеною нормою. А тому має бути скасований тільки-но це дозволить ситуація в економіці.
- Повернемося до прийнятого бюджету. Якась дивна ситуація. Спочатку політики залякували суспільство тим, які негативні наслідки нібито матиме неприйняття кошторису. Коли його нарешті прийняли, почали критикувати...
- Дійсно, прийнятий бюджет надзвичайно важкий, виконати його буде нелегко. Та мушу зазначити, що цей законопроект обговорювався не одну годину, як дехто прагне показати. Прийняттю бюджету передувала досить напружена і ретельна робота - і Кабміну, і парламентських комітетів, і громадських організацій і науковців. Взагалі - всіх тих, кому небайдужий наш завтрашній день. Чесно кажучи, такої консолідації різних гілок влади, представників політичних сил, суспільства, як навколо роботи над проектом бюджету, я давно не бачив. Завдяки цьому був знайдений компроміс між нашими бажаннями і можливостями української економіки. Наскільки буде вдалим цей компроміс, покаже час. І в нас буде ще можливість його доопрацювати. Найголовніше, що в цьому кошторисі вдалося забезпечити захист найбільш соціально вразливих громадян, зберегти наше майбутнє – освіту, і не допустити необдуманого експерименту з наукою.
- Дякую за ваші відверті відповіді і за оптимізм.
Запитувала Олена ЛЕОНОВА
