На Херсонщині будують нову дамбу

На Херсонщині будують нову дамбу
Поблизу адміністративного кордону Херсонської області з тимчасово окупованим півостровом на Північно-Кримському каналі ударними темпами будують нову дамбу.

Фахівці скромно називають об'єкт "загороджувальною спорудою". Ввести її в експлуатацію планують ще до нового поливального сезону. Однак ця "перегородка", яку нині зводить одне з підприємств Укрводагентства, буде з армованого залізобетону і стане державі у майже п'ятдесят мільйонів бюджетних гривень.

Жителі "прикордонних" районів Таврії припустили: капітальну перегородку створюють передусім для того, щоб раз і назавжди покласти край подачі дніпровської води "на територію ворога".

Хоча меліоратори заздалегідь спростовують такі слухи -- з реальністю вони не мають нічого спільного.

"Загороджувальна споруда на каналі не буде суцільним монолітом. Її конструкція передбачає наявність двох масивних металевих затворів, відкриття яких за потреби забезпечить подачу води Криму в колишніх обсягах. Для забезпечення роботи цих затворів окремо будують потужну електропідстанцію. На випадок поновлення постачання передбачено і вузол обліку води", - зазначає начальник обласного управління водних ресурсів Єгор Коваленко.

Експерти вважають, що "перегородка" стане додатковою запорукою безпечної експлуатації Північно-Кримського каналу й поліпшить його керованість. Втім, адміністрації ПКК і Держводагентству України ще належить визначитися, що робити з першою -- тимчасовою дамбою -- на цьому каналі. Її поспіхом збудували 2014 року, щоб не пустити воду в анексований Росією Крим і забезпечити безперебійну її подачу на рисові плантації Каланчацького району Херсонщини.

Створювали дамбу з дешевих підручних матеріалів (мішків з піском). Але коштувала вона майже мільйон гривень, її обслуговування також потребує грошей. Щороку обновляти такий об'єкт -- це витрати. Водночас друга дамба є підстрахуванням на екстрений випадок, якщо на капітальній перемичці трапиться масштабна аварія чи її надовго виведуть з ладу в результаті диверсії. А такої можливості нині теж виключати, на жаль, не можна.

Як би так не було, а наглухо закриті затвори нової дамби можуть стати своєрідним "символом" міждержавних відносин між Україною й сусідньою державою-агресором, які зайшли у глухий кут.

Потерпати від цього продовжать насамперед сільгосппідприємства півострова, які щороку одержували Північно-Кримським каналом понад мільярд кубометрів прісної води для зрошення 360 тисяч гектарів полів і рисових плантацій, на яких сьогодні "поставили хрест". Рисова крупа, як і більшість продуктів, на півострові вже давно привозна -- із Краснодара чи країн далекого зарубіжжя. Тому і ціни запаморочливі.

"Голос України"

Фото 24tv.ua

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів