Це є дійсно, унікальна мандрівка в часі. Адже за 800 метрів звідси трасою мчать автівки, вирує третє тисячоліття. А тут, як і кілька століть тому, буяє недоторкана природа. Господиня сидить за старовинним ткацьким верстатом. На гончарному крузі майстер виготовляє глиняні горщики, глечики. З ковальського хутора лунає милозвучний стукіт: це коваль кує маленькі символи щастя, залізні підкови...
Ступивши на «Зелені хутори Таврії», діти забули про все, що залишилося у них за спиною. Вони, прийнявши хліб-сіль на вишитому рушнику,розпочали свою подорож по хуторах, де відроджуються стародавні ремесла. На їхньому шляху було багато різних хуторів, а разом із ними і неймовірні враження.
Вони познайомилися із традиціями та звичаями наших пращурів і практично забутими ремеслами, а також мали змогу спробувати свої сили і виготовити той чи інший виріб власними руками.Саме тут, діти вперше побачили у роботі коваля і гончара, вперше пили чай із таврійського чар-зілля. Кожен з них був радий навчити нас своєму ремеслу.Скільки радості в очах дітей можна було побачити, коли вони каталися на казковій домашній печі на колесах. Після такого насиченого відпочинку, якщо й відчувається втома, то тільки найсолодша. Адже хуторські господині вже приготували для нас найсмачніший у світі український обід, головна страва якого — борщ з пампушками.
Екскурсія на «Зелені хутори Таврії» – справжній активний відпочинок, сповнений новими враженнями та цікавими мандрівками на лоні таврійської природи. Цю екскурсію для найкращих учнів Дніпрянської школи подарували друг школи, випускник 1984 року Сергій Хоменко та приватний підприємець Віталій Перетятько. За словами директора школи Лілії Микитенко, такі поїздки стануть доброю традицією школи і стимулом для учнів до навчання та активної участі у громадському житті.
