У ній взяли участь понад 150 науковців з Київської, Харківської, Миколаївської, Херсонської, Одеської та Дніпропетровської областей. Своїми думками про необхідність розвитку степового землеробства та використання інноваційних високоефективних технологій вирощування сільськогосподарських культур ділилися не лише представники науки, але й керівники дослідних господарств, регіональні менеджери та консультанти компаній «Монсанто», BASF і «Сингента».
Дивно, але конференція чомусь не зацікавила нашу облдержадміністрацію, яка з незрозумілих причин її проігнорувала. А шкода, бо відкривати конференцію мав губернатор Андрій Путілов.
Спершу гості оглянули демонстраційні полігони інституту, прослухали доповіді його провідних співробітників щодо діяльності науково-дослідних підрозділів, побували в музеї установи. А далі за регламентом розпочалася пленарна частина.
Залежність урожаю від погоди — майже 52%
Вступне слово було надане доктору сільськогосподарських наук, професору, директору Інституту зрошуваного землеробства Раїсі Вожеговій. Її виступ нікого не міг залишити байдужим: "За даними нашого інституту, середньорічна температура повітря з 1986 до 2014 року зросла з 9 градусів до 11,3. Тобто на 2 градуси. Найбільше зростання температури відбулося у другій половині літа — на 4,2 градуса. Особливо потеплішало в останні 10 років, — повідомила Раїса Анатоліївна. — При цьому опадів не побільшало, скоріше — навпаки. Скажімо, у квітні — майже вдвічі менше. Однак зросла кількість опадів зливного характеру, що призводить до значних втрат. Дефіцит водоспоживання став особливо відчутним. Посушливість клімату зросла. Залежність урожаю від погодних умов залишається високою — майже 52%".
На думку Раїси Вожегової, у посушливих умовах півдня України найдієвішим заходом накопичення вологи в ґрунті є зрошення. Середня урожайність озимої пшениці при зрошенні становить 60,5 центнера з гектара, кукурудзи на зерно — 96, сої — 30 центнерів. Зрошення дозволяє збільшити урожай всіх культур у 2—6 разів. Тому вкрай необхідно прискорити роботи з відновлення зрошуваних систем, а в майбутньому — й будівництво нових.
На полях, захищених лісосмугами, урожай був значно вищий, ніж на відкритих. Але після розпаювання землі лісосмуги залишилися нічийними, їх почали нещадно вирубувати. І поступово вони зникають з полів. Дуже скоро це призведе до негативних наслідків — почастішають польові бурі, суховії. Щоб цього не сталося, потрібно відтворювати старі насадження.
У своїй доповіді Раїса Вожегова розповіла також про досягнення та напрями діяльності інституту, співпрацю з науковими установами України щодо шляхів подолання негативних наслідків змін клімату. Зокрема, про оптимізацію структури посівних площ сільськогосподарських культур, про співробітництво з фахівцями Інституту водних проблем і меліорації НААН, яке дало можливість розробити і постійно вдосконалювати системи зрошувального землеробства в областях степової зони. Це дозволяє збільшити врожаї у 4—5 разів. Окрім того, режими зрошення орієнтовані на біологічні та генетичні особливості сучасних сортів і гібридів (без втрат врожаю економія поливної води становить 15—40%).
Поливна вода за ціною мінералки?
Далі слово взяв Віктор Ушкаренко, академік НААН, заслужений працівник вищої школи, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрного університету, двічі лауреат державної премії. Темою його виступу стало раціональне використання поливної води та шляхи підвищення ефективності зрошувального землеробства.
Подякувавши селекціонерам-генетикам за створення стійких до екстремальних грунтово-кліматичних умов високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, академік зауважив, що високі врожаї — не завжди економічно та екологічно виправдані: "Багато років у нас спостерігалися перекоси: ми прагнули за будь-яку ціну одержати надвисокі врожаї, — констатував Віктор Олександрович. — Вода при цьому була безплатною, добрива — майже безплатні. І нікого не цікавило, скільки вкладено в рекорд? Між тим, економічно виправданим вважається врожай кукурудзи на рівні 54—64 центнери з гектара. Сьогодні ми говоримо про урожай 10—15 тонн з гектара і навіть 18 тонн. Хочеться запитати хазяїна-фермера цього врожаю: а яка ж його якість? Скільки там нітратів? Про це фермери мовчать..."
Науковець переконаний: слід боротися за економічно доцільний врожай, але на великих площах. «Поливна вода сьогодні дуже дорога. Скоро вона коштуватиме стільки ж, скільки мінеральна, яку ми купуємо в пляшках!».
Говорив Віктор Ушкаренко і про резерви економії поживних речовин та поливної води в посушливих умовах, і про гостру необхідність рівномірного розподілу та внесення добрив у грунт, і про загущення посівів сільськогосподарських культур (10—12% площ недосіяні насінням, і на них ростуть бур'яни).
Цікаво було почути його думку щодо крапельного зрошення. «Воно має великий недолік: протягом п'яти років ступінь засолення землі сягає неприпустимої межі. Тому краще чергувати методи поливу».
Говорячи про перспективи зрошення, Віктор Олександрович послався на американців, які вважають їх не райдужними: «Скоро настане момент, коли доведеться різко скорочувати площі зрошуваних земель, тому що прісної води на континенті стає менше і менше. Проте наша Херсонщина — незвичайна. У нас дуже багато дренажних вод. Так, вони мають високу мінералізацію — 800 міліграмів на літр, вдвічі більше, ніж поливні води з Дніпра. Але дренажна вода має в кілька разів вищу удобрювальну цінність! Добрива ці вимиваються з ґрунту і потрапляють в дренажні води. Можна з успіхом розбавляти їх дніпровською водою. Це додатковий резерв поливу".
Дуже дороге задоволення
Про стан і перспективи застосування крапельного зрошення у контексті змін клімату розповів присутнім Андрій Шатковський, заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, кандидат сільськогосподарських наук. Виявляється, сьогодні в Херсонській області до 46% зрошуваних площ перебувають під крапельним поливом.
"Зменшення його енергоємності за рахунок автоматизації управління поливом, поливів у нічний час та оптимального підбору крапельної трубки, удосконалення системи удобрення (фертигації), введення у сівозміну цінних культур-меліорантів та гіпсування ґрунту дозволить значно зменшити витрати на виробництво сільськогосподарської продукції, — впевнений Андрій Петрович. — Однак, за прогнозами на 2015 рік, площа земель з крапельним зрошенням зменшиться. Головна причина — знецінення національної валюти. Крапельне зрошення — дуже дороге задоволення. Використовується воно на овочах. Тож ціна продукції суттєво зросте..."
500 років на відновлення ґрунту
Цікаво виступила кандидат біологічних наук Катерина Нікішичева з Інституту захисту рослин НААН. У своєму виступі на тему «Нематодні хвороби основних сільськогосподарських культур» вона використала дані 20—30-річних досліджень.
Запам'ятався і виступ Людмили Грановської, доктора економічних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту зрошувального землеробства «Боротьба з деградацією ґрунтів та опустелюванням: міжнародний та регіональний досвід». Виявляється, за даними ООН, протягом 1981—2003 років у світі деградувало 24% ґрунтів.
В Україні, за даними Держкомстату, зона опустелювання складає 35%, а площі засолених і осолонцьованих земель становлять майже 2 млн. гектарів. За останні 40 років, загалом у світі, втрачено 0,4% гумусу. І хоча посушливі землі — цілком природні для географічного положення України, але нераціональне використання ріллі збільшує кількість посушливих земель в зоні степу та лісостепу.
"Зруйнувати 2,5 сантиметра родючого шару ґрунту можна всього за кілька років, а щоб відновити цей шар знадобиться 500 років і більше, — зауважила Людмила Миколаївна. — Наслідок деградації земель у світі — це бідність і голод. Звідси — міграція населення, яка буде постійно зростати. І це не якісь там страшилки-фентезі. Як стало відомо з доповіді, у сусідній Молдавії 99% оброблювальних земель уже зараз знаходяться у стані деградації та опустелювання!"
Погода — справа тонка
За словами Юрія Кіріяка, начальника Херсонського обласного центру з гідрометеорології, за останні 5 років кількість днів з температурою вище 15°С зросла на 40%. Протягом 1971—2014 років кількість опадів у весняно-літній період постійно зменшується: «Але опади, які мають ключовий характер і були з вересня до березня, залишилися на тому ж рівні, навіть трохи збільшилися. Тобто запасів вологи, які нам дає природа взимку і восени, достатньо, щоб при належному їх збереженні пережити спекотні місяці».
"Щодо погоди на цей рік. За своїми характеристиками він буде дуже схожий на 1980 рік, — пояснив Юрій Петрович. — А той був характерний тим, що всі місяці, крім липня, опади були в межах норми і трохи більше. У той же час наш гідрометеорологічний інститут давав прогноз, що літо буде спекотним. Однак хочу зазначити, що прогноз, який дає навіть Міжнародна метеорологічна організація, — на п'ять діб. Усе, що більше, — сумнівно..."
На конференції виступили також Олександр Носоненко, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» НААН, кандидат сільськогосподарських наук; Микола Пасєка, інженер, провідний грунтознавець Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції; Михайло Грицишин, заступник директора з наукової роботи ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН», кандидат технічних наук.
Наука завжди попереду
Підсумовуючи результати конференції, Раїса Вожегова сказала журналістам: «Переконана, нинішній захід піде на користь нашому регіону, який невипадково називають зоною ризикованого землеробства. У зоні контролю нашого інституту — вся Херсонщина та Миколаївська область, де також розташована наша дослідна станція. Але Херсонщина — своєрідний епіцентр погодної ситуації. Мабуть, не випадково саме тут знаходиться Інститут зрошувального землеробства, який займається питаннями зміни клімату, новими культурами, зокрема богарними, новими технологіями на богарі.
Наука завжди повинна бути попереду і вчасно підказувати рішення тих чи інших проблем. Ось тому ми й проводимо наші зустрічі, на які запрошуємо не тільки науковців, але й виробничників. Наше спільне завдання — підняти урожайність сільгоспкультур, забезпечити раціональне використання поливної води, знизити собівартість продукції, поліпшити її якість. Думаю, кожен учасник конференції взяв для себе, науки і села чимало важливого та корисного».
Анатолій ЯЇЦЬКИЙ
Новий день №23 (5173)11.06.2015
