Херсонщина стала ближче до Європи

У березні поточного року делегація представників місцевого самоврядування з нашої країни, в рамках проекту Асоціації міст України «Підготовка українських органів місцевого самоврядування до впровадження реформ із децентралізації та асоціації з ЄС», побували в Сілезькому воєводстві Польщі.

У Польщі Херсонщину представляли: Голопристанський міський голова А.П.Негра, Новокаховський міський голова В.І.Коваленко, Скадовський міський голова О.В.Гавриш, Таврійський міський голова М.І.Різак.

Відразу ж після повернення мер Голої Пристані охоче поділився враженнями від поїздки.

- Анатолію Петровичу, як зустріли в Польщі своєрідних учнів з сусідньої країни?

- Якщо коротко, тепло і відкрито. На мою думку, вони ще не забули часи, коли у їхній власній країні перші кроки до справжньої демократії відбувалися дуже боляче. Тоді український народ підтримав своїх сусідів і політично, і економічно. Таке, знаєте, не забувається.

До аеропорту Жуляни ми діставалися власним транспортом, а звідти літаком прибули в Катовіце. Презентували ми свої міста у старовинному замку, звідки відкривалися чудові краєвиди Сілезії. Уже наступного дня почалася напружена робота, адже прибули ми не заради розваг чи туристичної подорожі, а щоб повчитися у сусідів. Ми намагалися, як писав Великий Кобзар, «свого не цуратись і чужому навчатись».

На початку програми кожен із мерів повинен був презентувати своє місто, на що відводилося 3,5 хвилини. Мої колеги виступали, ілюструючи розповіді графіками і статистичними даними. Я вирішив, що за такий короткий час просто фізично не зможу розповісти все про Голу Пристань. Тоді я просто передав технікам флешку з записами документальних фільмів про наше місто. При цьому попередив упорядників презентації, що запис триває більше семи хвилин, але вони можуть на свій розсуд перервати демонстрацію.

І знаєте, показ документальної стрічки ніхто не припинив, навпаки, всі дивилися схвально, навіть захоплено. Пізніше Генеральний консул України Віталій Москаленко підійшов до мене і сказав, що й раніше багато чув про Голу Пристань і її мера, але документальну стрічку побачив уперше і хотів би у всьому переконатися наочно. Попросив дозволу приїхати в наше місто. Звичайно, я з радістю запросив його, адже гостям у нас завжди раді.

- З чого складалося ваше стажування?

- Як і звичайно, з теоретичних і практичних розділів. Ні, лекцій нам ніхто не читав, нам просто розповідали про свої справи – розвиток гмін та міст воєводства. Така форма роботи дала нам значно більше, ніж голе теоретизування чи повчання. Так, наприклад, уже 9 березня нас поділили на підгрупи і відправили по різних містах воєводства. Нам із мером міста Макаров Київської області Олександром Іващенком дісталося місто Люблінець, яке за населенням трішки, а за доходами – значно більше за Голу Пристань.

Привітно зустрів нас бурмістр Едвард Манюра і запропонував щільно заповнену програму перебування. Нам показували все, що має місто, ділилися досвідом розвитку господарства. Польські колеги одночасно беруть участь у десятках проектів з використанням грантів та інвестицій. Особливе враження на мене справили добре розвинута промисловість, дошкільна, шкільна та позашкільна освіта, житлово-комунальне господарство.

Що стосується промисловості, то її в межах міста не знайдеш – усе винесено за місто, але до кожного підприємства прокладені чудові дороги та всі комунікації. Підприємства невеличкі, десь у межах сотні працівників, а випускають сучасну продукцію міжнародної якості.

Якщо говорити про освітні заклади, то наші дитсадки по деяких позиціях можуть і поділитися досвідом з польськими колегами, а до їхніх шкіл нам ще треба дотягнутися. Сподобалося мені, що школи і дитсадки – закрита зона, людині «з вулиці» не так просто в них потрапити, діє система пропусків. Усе охайно прибрано, пофарбовано, кожна школа має прекрасно оснащений спортивний зал.

Слабке місце нашого житлово-комунального господарства – збирання та вивезення сміття. У Польщі населення скидає сміття в контейнери, при цьому розсортовуючи його. І ось вам невеличка деталь: хто розсортовує сміття по контейнерах, сплачує 2 долари на місяць; коли ж зі сміттям поводяться безсистемно, такі сплачують 4,8 долара. І це виправдано, адже після них доводиться сортувати сміття і платити за це робітникам заробітну плату. Таким чином, ледачі платять двічі.

- До яких висновків привело вас спілкування з поляками?

- Відповідь проста: подальший шлях розвитку України лежить тільки через децентралізацію влади, що містить об'єднання громад, нові бюджетні відносини, прозору податкову систему, яка дасть можливість по-новому побудувати фінансово достатні, юридично захищені громади міст, сіл, селищ і за два-три роки Україна вийде на європейський рівень.

- Анатолію Петровичу, це вже загальновідомо: де б ви не побували – у сусідів чи за кордоном, – скрізь вишукуєте нове, що можна запровадити в Голій Пристані. Що видивилися цього разу?

- Ні, мені складно зараз підсумувати наслідки поїздки – ще не відійшов від вражень. Проте скажу відверто: заздрю сусідам, що їм вдалося так багато зробити. Наведу лише позицію поляків щодо розподілу фінансів. Її висловив екс-мер Варшави Марчин Свенчицький – нині депутат Сейму, координатор групи польських експертів з питань реформи місцевого самоврядування в Україні. Він висловив багато цікавих думок, а щодо розподілу фінансів притримується позиції, що все має базуватися на податковому потенціалі кожної окремої громади, району, області. Скільки вони можуть отримати з місцевих податків, скільки – з загальнонародних, скільки від підприємств, які їм підпорядковуються?

Адже комунальні підприємства, які займаються транспортом, дорогами, в основному неприбуткові. Що ж до механізму вирівнювання, на його думку, слід прийняти польський варіант – порівнювати частинами. І тут, стверджує він, важливо, з одного боку, не допустити зрівнялівки, з другого ж – дати можливість усім територіальним одиницям виконувати свої основні функції хоча б за мінімальними стандартами. Такий підхід не завадив би і нам.

Так що «видивився» цього разу я зовсім інше: під впливом прикладу польських колег з'явилися певні думки на перспективу. Наприклад, щоб розвивалося місто, потрібні інвестиції, а щоб прийшли до нас інвестори, для них слід створювати відповідні умови. Ми вже маємо значний досвід участі в різних програмах, грантах, але цього мало. Задумки, які виникли в мене, здається, цікаві, але над ними треба думати, працювати, щоб не перетворилися в марево. Тому про їхню суть я поки що промовчу.

Як тільки вони визріють, від громади приховувати не буду, відразу ж винесу її на обговорення. Зараз скажу тільки, що вся наша група місцевого самоврядування щиро вдячна за організацію візиту-тренінгу виконавчому директору Київського відділення АМУ Гарію Мартіну та польському партнеру, директору Сілезької спілки гмін і повітів пану Фердинанду Морскі. Сподіваюся, що такі візити будуть продовжуватися і надалі.

- Що ж, нехай ваші задуми здійсняться!
- Спасибі!

Розмову вів Анатолій ГРАБКО

Гола Пристань

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон