Ще років 6 -7 тому ці хижаки були для нас дивиною. Зараз, на жаль, ні. До нас вони потрапили з коси Бирючий острів. Перейшли, коли замерзло море, - розповідає голова Генічеської районної ради Українського товариства мисливців і рибалок Олександр Пономаренко.
Шакали, за словами голови, активні у плані міграції і добре пристосовані до життя поряд з людиною. Ховаються у комишах (тому ще називаються комишевими собаками), звідки їх не можуть вигнати навіть гончі пси мисливців.
Свій міграційний шлях, говорить Олександр Миколайович, хижаки почали з Середньої Азії, згодом через Малу Азію і протоки потрапили до Болгарії. В Україну перейшли з Румунії. Першого шакала на території Генічеської ОТГ вполювали більше шести років тому поряд з Азовським.
Зараз комишевих собак можна зустріти не лише у сусідньому Риковому, а й у віддаленому Стрілковому на Арабатській Стрілці. Бачили довгоногого хижака й під обривом у селі Семихатки, яке фактично є передмістям Генічеська.
Шакали — це не лише пряма загроза для дрібної живності на подвір’ях селян, а й переносник сказу. Тому мисливці мають регулювати кількість хижаків, а по-простому — відстрілювати. Лише за зиму члени Генічеського районного осередку УТМР знищили 5 шакалів. Особливо успішними були мисливці Сергій Кудряшов, Костянтин Шейнов та Андрій Максименко.
На традиційному підбитті підсумків, яке минулої суботи відбулося у Олексіївському будинку мисливця, голова організації заохотив чоловіків набоями. Слова вдячності люди с рушницями почули і від Генічеського міського голови Олександра Тулупова, який погодився поповнити лави УТМР. «Але як рибалка, — уточнив почесний гість. — Пташок і зайчиків вбивати не можу».
Тим часом зайців на землях Генічеської громади меншає. І не лише через шакалів. «Нещодавно на заправку біля села Новий Мир забіг заєць, — розповідає Олександр Пономаренко. — Не встигли люди оговтатись, як вухань впав замертво. Виявилося, поїв отрути на фермерських полях».
Фермери, за словами Олександра Миколайовича, розкидають на посівах зерно с фосфідом цинку китайського виробництва. Але замість мишей, яких вони хочуть знищити, гинуть зайці.
«Коли у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» почалася загибель журавлів, на ноги підняли всіх — Держпродспоживслужбу, поліцію, екологів, — говорить голова осередку УТМР. — Ми ж нікому не потрібні, хоча про нашу біду знають, адже здаємо померлих тварин на аналіз у Херсон. Якщо так піде й далі, то зайців наші діти і онуки бачитимуть лише на картинках».
Андрій БЕЙНИК
За матеріалами Новий день
