Під доступністю влади ми розуміємо можливість громадян приймати безпосередню участь в управлінні справами громади, розглядати питання, які віднесені до компетенції місцевого самоврядування, вносити до них корективи, вільно і безперешкодно відвідувати засідання колегіальних органів влади.
Сучасне українське законодавство передбачає цілу низку механізмів демократії участі, які забезпечують доступність влади. Це місцеві референдуми, громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, робота громадських рад тощо.
Як правило, ці механізми передбачені законами, але процедури їх проведення мають бути детально прописані в місцевих нормативних документах: статутах громад, регламентах рад, або в крайньому разі в окремих положеннях.
За останні два роки, у зв'язку із революційними подіями, активність громадян різко підвищилася. Збільшилася кількість різноманітних акцій громадського тиску на місцеву владу, спроби громадян безпосередньо впливати на депутатів через демонстрації, мітинги, пікети, присутність, часто агресивну, на сесіях місцевих рад.
У цих ситуаціях громадяни, як правило, не використовують передбачені законом форми безпосередньої демократії участі, а намагаються «тиснути протестом», що часто не дає позитивний результат для вирішення проблем громади та іноді є контпродуктивним.
Постає питання про те, чи знають громадяни про демократію участі, наскільки є поширеним використання існуючих механізмів демократії участі в повсякденній практиці?
Чи ці форми не є формалізованими та складними для використання громадянами?
Та, нарешті, найголовніше, чи полегшили в останні роки наші депутати доступ виборців до використання механізмів участі?
Ці питання стали головними у дослідженні, яке провели експерти Херсонської обласної організації Комітету виборців України з партнерами з Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень та ХМГО «За майбутнє Херсона» в рамках моніторингу депутатської діяльності, що був підтриманий Фондом підтримки демократії NED.
До всіх міст та районних центрів Херсонської області були направлені інформаційні запити, в яких запрошувалась інформація про наявність статуту територіальної громади, регламенту ради, інформація про проведені за останні два роки громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян, про діяльність в територіальних громадах громадських рад.
В результаті були отримані відповіді від переважної більшості громад, за виключенням Новотроїцька, Верхнього Рогачика та Горностаївки.
Спочатку експерти ретельно перевірили отримані відповіді, і до деяких рад виникли серйозні питання щодо того, як вони регламентують реалізацію участі громадян у формах безпосередньої демократії.
Детальніше про своє дослідження, експерти, а саме голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий та керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул, розповідали нещодавно у місті Херсоні під час круглого столу «Доступність та прозорість Херсонської влади. Що змінилося за останні два роки?».
Отже, по-перше, наскільки влада наших територіальних громад ( виконавча влада не досліджувалася) є доступною для громадян?
Аби дослідити це питання експерти звернулися до основних «механізмів демократії участі». Географія першого етапу дослідження – це вся Херсонська область, тобто для дослідження були взяті усі міста Херсонщини, села, селища та районні центри.
За словами Олександра Мошнягула, на першому етапі дослідження експертів цікавило 6 параметрів, які мають бути присутніми при практиці застосування демократії участі: наявність статуту громади, регламент має бути розміщеним на сайті, кількість проведених громадських слухань (2013-2014рр), кількість проведених громадських зборів (2013-2014рр), чи діє громадська рада та кількість внесених місцевих ініціатив (2013-2014рр).
Про що дізналися? У чотирьох районних центрах області (Велика Олександрівка, Велика Лепетиха, Нижні Сірогози та Чаплинка) взагалі відсутні статути територіальних громад.
Усього в містах та районних центрах області за два роки було проведено 41-е громадське слухання.
Рекордсменом по громадським слуханням є Гола Пристань, на другому місці Скадовськ і вже на третьому Херсон.
Згідно отриманої інформації експертами, за два попередні роки в громадах області було проведено 21 загальні збори громадян за місцем проживання. Але, проводились вони лише в трьох громадах із 20 однієї, і майже всі – 18 – в тій же Голій Пристані.
Практично в територіальних громадах не застосовувалися місцеві ініціативи. Лише 4 спроби у Херсоні, які так і не були реалізовані.
Загалом, невикористання громадянами механізму «місцевих ініціатив» експертам не дуже зрозуміло, адже на їхню думку, це найлегший шлях внести своє питання на розгляд сесіє ради.
Що стосується громадських рад, то тільки в чотирьох громадах найбільших міст області – Херсон, Нова Каховка, Каховка та Гола Пристань вони є наявними.
Також експерти проаналізували прописані в статутах міст області ключові механізми демократії участі на предмет їхньої доступності та можливості реалізації на практиці: Чи мають громадяни реальну можливість застосувати їх в реальному житті?
Для дослідження були взяті наступні механізми участі: громадські слухання, загальні збори, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, громадські ради. Також було зроблено аналіз доступу громадян на сесії своїх рад, можливість проведення закритих засідань ради, а також можливість внесення змін до статуту самими членами громади.
По кожному з восьми перелічених механізмів експерти розробили критерії оцінювання по п'ятибальній системі, де 1 бал свідчив про майже неможливість його застосування, або про повну закритість влади, а 5 балів свідчать про, те, що у нормативних документах прописані всі умови для реалізації громадян на доступність влади.
Найбільш доступною та відкритою для громадян виявилася Скадовська міська рада.
За показниками доступності влади, прописаних у статутах територіальних громад по містам перше місце в рейтингу займає Скадовськ, який набрав 27 балів.
По 26 балів у Берислава та Херсона. 25 у Цюрупинська. По 24 бали у Голої Пристані та Нової Каховки. 23 у Каховки.
У кінці "рейтингу доступності" Генічеськ – у нього 22 бали. Максимальна кількість балів, яку могли б набрати ради, за дослідженням складає 40 балів.
Висновки від експертів: У статутах міст поки що недосконало прописані механізми демократії участі.
Високий ценз для проведення слухань та внесення ініціатив в окремих містах гальмує реалізацію цих ініціатив на практиці. На думку окремих експертів, навіть збирання підписів трьохсот членів територіальних громад для проведення громадських слухань та п'ятисот для внесення громадських ініціатив в Херсоні є забагато.
А в Новій Каховці навіть потрібно зібрати 10% підписів виборців, щоб це питання було лише розглянуто депутатами.
Практично у всіх містах області статути громад дозволяють затягувати оприлюднення думки городян.
Доступ на сесії міських рад для мешканців області є суттєво обмежений зайвими документами, а думку експертів, не повинно бути ніяких попередніх заяв, доступ повинен бути вільним та необмеженим. Єдине – громадянин повинен мати при собі посвідчення особи та зареєструватись при вході в сесійний зал.
Практично всі статути передбачають проведення закритих сесій, ось тільки без жодного пояснення за яких умов вони проводяться. На думку експертів це неприпустимо, бо дає можливість депутатам розглядати будь-які питання в закритому режимі.
І головний висновок: через недосконалість норм статутів та необізнаність громадян мешканці області майже не використовують механізми демократії участі. А депутати, крім депутатів Херсонської міської ради, навіть в умовах, що змінилися, нічого не зробили для покращення механізмів демократії участі.
Тому, єдиним аргументом в спілкуванні із владою поки що залишається так звана «демократія протесту», а це є потенційною загрозою для нормальної життєдіяльності наших громад.
P.S. Механізми демократії участі – це місцеві референдуми, громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, робота громадських рад, органів самоорганізації населення, накази виборців, відкликання депутатів, подання петицій тощо. Як правило, ці механізми передбачені законами, але процедури їх проведення мають бути детально прописані в місцевих нормативних документах: статутах громад, регламентах рад, або в крайньому разі в окремих положеннях.
Тетяна БОЙКО
