Херсонці, бережіть серце – працьовите та вразливе!

Всесвітній День серця та місячник, які проводяться в вересні, невипадково присвячені підвищенню обізнаності населення про хвороби серця,профілактиці та попередженню ускладнень від своєчасно невиявленої проблеми з головним «двигуном» людського організму.

Пов'язане це з тим, що рівень захворюваності та смертність від хвороб серця вийшли на перше місце в світі та Україні, зокрема.

Відтак медики звертають увагу на необхідність залучення пильнішої уваги до свого здоров'я, усвідомлення того, що на виникнення і перебіг хвороби можна і потрібно активно впливати.

– Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань – це артеріальна гіпертензія, надмірна вага, гіподинамія, тютюнопаління та стреси, – звертає увагу головний лікар Херсонського обласного кардіологічного диспансеру, заслужений лікар України Олег Мазуряк. – Щоб давати відсіч, людина має не тільки слідкувати за своїм станом, а й своєчасно звертатися за лікарською допомогою.

Цей медичний заклад є провідним в області з надання такого виду медичної допомоги. Щоб зберігати високий рівень, потрібні висококваліфіковані кадри, якими завжди славився ХОКД, а ще новітнє обладнання, яке потрібно своєчасно оновлювати, аби йти в ногу з часом.

Останнім часом виділення коштів на його закупівлю пробуксовує. Упродовж 5 років не можуть вирішити питання з придбанням пересувного ангіографа, який вкрай потрібен для проведення сучасних операцій з порятунку сотень життів хворих у передінфарктних станах. Старий морально та фізично застарів за 12 років безперервної експлуатації. Практично в усіх областях придбали нові установки, а на Херсонщині до цього ніяк не доходить при розподілі бюджету. Звісно, що без державної підтримки придбання вартісної техніки не обійдеться, тож питання слід лобіювати на всіх рівнях. Крім того, вкрай назріло придбання ультразвукової системи діагностики експертного класу.

– Останнє обладнання за державний кошт ми отримували в 2017-му за сприяння народного депутата Федора Негоя, – розповідає Олег Мазуряк. – Слід розуміти, що за умови забезпечення сучасним обладнанням ми можемо виконувати операції, за якими хворий просто не доїде через свій стан до Одеси чи до Києва. До того ж, їх вартість там обійдеться в рази дорожче. Відтак головним чином йдеться про можливості та доступність такої допомоги в межах нашої області. Наявність кардіологічної системи експертного класу дозволить робити операції на всіх «глибинах» серця. Сьогодні ж йдеться про неможливість планового стентування. А у сусідів його роблять.

– Стрімке поширення серцевих хвороб змушує загострювати увагу також на необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою, – зазначає завідувач консультативно-діагностичним відділенням ХОКД, головний експерт по кардіології департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації Олег Москаленко. На артеріальну гіпертензію нині страждає третина дорослого населення, починаючи з 18-річного віку. 24% населення потерпає від ішемічної хвороби, щоправда, це недуга старшого покоління. Нерідко вона пов'язана зі спадковістю, супутніми хворобами (цукровий діабет) та здебільшого викликана шкідливими звичками, гіподинамією, зловживанням жирами. Молодшають інфаркти. Поодинокі випадки трапляються в 30–35 років.

Серцево-судинні хвороби стають головною причиною смертності, а відтак їх значно простіше і дешевше попередити, аніж потім вдаватися до оперативного лікування та пожинати плоди інвалідізаціїі і тривалої реабілітації. Звісно, що на УЗД-апараті 2008 року виробництва та апараті для холтерівського моніторингу 2000 років сьогодні важко діагностувати, коли є безліч новинок, інноваційних технологій. З 2017 року в заощадливому режимі через зношеність працює і рентген-установка.

В області функціонує Центр серця, однак розрахований він на ургентну, тобто невідкладну допомогу, термінові операції. Планові ж є не менш важливими, бо розраховані на упередження та уникнення обтяжень. Приміром, доволі часто через пізнє звернення по допомогу пацієнти надходять з гострим інфарктом.

– Скажімо, днями потрапив у реанімацію хворий аж на 12 добу з болями та вже з гострим інфарктом, а це вже тривале лікування та реабілітація, – говорить Олег Москаленко. – Дається взнаки й прикра та насторожуюча тенденція – сімейні лікарі помітно скоротили або подеколи і взагалі припинили направляти до нас на консультування та лікування хворих з районів, де недоступна спеціалізована діагностика.

Стрімке нарощування кількості випадків поширення хвороб кровообігу пов'язане і з процесом старіння населення. Однак і в достатньо молодому віці діагностується артеріальна гіпертензія. Дедалі частіше її виявляють під час медоглядів призовної кампанії у 20-річних юнаків. Серед факторів, котрі провокують її розвиток та ускладнення, – шкідливі звички, споживання енергетичних напоїв, малорухливий спосіб життя, надмірна вага.

– З 1995-го, лікуючи порушення серцевого ритму, імплантуємо кардіостимулятори, донедавна широко займалися коронографією та стентуванням, однак через застаріле обладнання мусили обмежити проведення деяких видів операцій, – зазначає завідувач центру аритмії серця, а також відділення інтервенційної радіології Костянтин Макієнко. – Півтора роки для лікування аритмії використовується нова ефективна система електрофізіологічних досліджень та радіочастотної катетерної абляції (втручання).

Говорячи про рівень забезпечення кардіостимуляторами, то потреба в них значно вище, аніж можливість забезпечити ними за бюджетний рахунок. У середньому за рік виконується до півтори сотні таких операцій. Первинні – при гострих станах, заміна – планово в порядку черги. Гострою є потреба і в катетерах, яких надходить катастрофічно менше від реальної потреби. Приміром, досі отримують і кардіостимулятори, і катетери, замовлені ще в попередні роки. Тому листи очікування доволі довгі, особливо з числа городян, зазначають фахівці. Місто фінансує мізерну кількість апаратів – 4–5 на рік. До того ж, пацієнти очікують на різні модифікації кардіостимуляторів при гострій серцевій недостатності. Така процедура дозволяє уникнути раптової серцевої смерті внаслідок аритмії. Бракує і дефібриляторів – апаратів, котрі імплантуються і запускають серце в разі його зупинки, за функцією схожий на кардіостимулятор.

Говорячи про галузеву реформу, Олег Мазуряк акцентує на тому, що заклад мусить власними силами поступово через брак коштів придбавати комп'ютерну систему, без якої вже з 1 січня не можна буде працювати. Хоч і доволі сутужно, але заклад намагається поліпшувати умови лікування, приводити до ладу стан палат. Як не складно за 8,4 грн. забезпечити триразове харчування хворих, однак дякуючи благодійній допомозі аграріїв, які надають овочі, м'ясо, фрукти, справляються й з цим, говорить головний лікар. Адже хворі здебільшого з районів, сільської місцевості – їм немає кому щодня возити їсти. Сьогодні гостро стоїть і потреба в капітальному ремонті харчоблоку, який розташовується в сторічній будівлі. Одним словом, проблеми нашаровуються як сніговий ком, і без розуміння влади та сприяння в їх розв'язанні просто не обійтися.

Олена НЕЧИПУРЕНКО
Новий день

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон