До ювілею дев'ятого керівника Херсонщини
Серед перших керівників області Михайло Кушнеренко відзначився тим, що тільки він народився на Херсонщині. І саме йому, перш ніж піднятися на обласний олімп, вдалося попрацювати колгоспником, агрономом, головою колгоспу, начальником районного управління сільського господарства, головою райвиконкому, першим секретарем райкому партії , заввідділом обкому партії та керівником облвиконкому.
І де б він не працював, його завжди вважали «своїм», а він, у свою чергу, ніколи не ділив підлеглих на «своїх» та «чужих». У той час, коли він очолював область, чітко працювали промислові підприємства, будівельні організації, транспорт і особливо аграрний сектор.
Характерно, що Михайло Михайлович знав, практично, всіх керівників колгоспів і радгоспів області. Його часті приїзди на ферми, в школи, дитячі садки, лікарні завжди носили робочий характер і ніколи не супроводжувалися помпезністю. Для нього еталоном керівника стала діяльність сьомого керівника Херсонщини Івана Мозгового, від якого він перейняв чимало корисного.
Михайло Кушнеренко, як і його знаний попередник, добре зрозумів, наскільки важливі для Херсонщини питання, пов'язані із зрошенням. Саме за його керівництва в області на постійній основі зрошувалися 425 тис. га, а з супутниками - майже 500 тис. га. Це дозволяло отримувати стабільні результати незалежно від погоди.
За весь час існування області рекордним за врожайністю та валовим збором зернових був 1989 рік, коли було зібрано 3,34 млн. тонн зерна, з яких продано державі - 1,5 млн. тон. Тут Михайло Кушнеренко навіть перевершив свого авторитетного вчителя, яким для нього був Іван Мозговий.
За часів його керування областю була здійснена програма «50», що визначала п'ятдесят бригадних населених пунктів, де планово будувалися школи, дитсадки, лікарні, дороги. Саме тоді закінчилося і будівництво грандіозного для півдня України мостового переходу через Дніпро з виходом на Цюрупинськ. Щоб це сталося, багато було зроблено попередніми керівниками області. Але закінчення всіх робіт випало на долю першого секретаря обкому партії Андрія Гіренка та голови облвиконкому Михайла Кушнеренка.
По завершенню робіт на мостовому переході було успішно закінчено будівництво менш масштабних, але дуже потрібних області мостів у селах Дар'ївка та Тягинка.
У Херсоні було закінчено роботи з будівництва монумента на честь воїнів – переможців в Парку Слави і спорудженню набережної. Окрасою обласного центру став і побудований на березі Дніпра сучасний готельний комплекс «Фрегат».
Треба визнати, що в той час керувати областю було дуже складно. Все йшло до розвалу Радянського Союзу. Обставини загострювалися. З'явилися політичні сили, агресивно налаштовані по відношенню до діючої влади. Проходили численні мітинги та акції протесту. Область, як і всю країну, лихоманило.
Тим не менше, в таких умовах були прийняті важливі рішення з низки масштабних об'єктів. Будівля Будинку політпросвіти була передана музичному училищу, на базі Ліксанупру відкрили кардіологічний центр, новозведену будівлю Суворовського райкому партії і райвиконкому передали діагностичному центру.
Проте всі ці добрі справи, як виявилося, не гарантували більшості працівникам обкому партії залишитися при владі і зберегти місце роботи. Вони потрапили під жорсткий вогонь критики і були звільнені.
На сьогодні ставлення до тих важких часів залишається неоднозначним. Безперечно, тоді було чимало помилок. І кадри були різні, але в цілому система намагалася працювати для людей: створювалися робочі місця, будувалося житло, медичне обслуговування дійсно було безкоштовним.
Кілька слів про те, як було важко керувати областю в ті смутні часи. Але Михайло Кушнеренко мав великий авторитет у мешканців області. І про це яскраво свідчить його участь у кампанії з виборів народних депутатів СРСР у 1989 році по Новотроїцькому округу. Тоді, 26 березня 1989 року, за нього проголосувало 84,6% виборців.
На партійній конференції 24 листопада 1990 року Михайло Кушнеренко знову обирається першим секретарем обкому партії. Альтернативними кандидатами тоді були дуже гідні особистості: Георгій Найда – перший секретар Херсонського міськкому Компартії України і Сергій Сіренко – заступник голови Херсонської облради.
У червні 1994 року відбулися вибори голови Херсонської обласної ради. З восьми претендентів, які балатувалися, реальні шанси перемогти мали Віталій Жолобов та Михайло Кушнеренко. В першому турі, 26 червня 1994 року, Михайло Кушнеренко переміг.
Але опозиції вдалося провести шалену агітацію серед виборців, тому у другому турі переміг Віталій Жолобов, який став головою обласної ради. Це призвело до негайного відсторонення на наступні два роки багатьох представників колишньої партійно-радянської номенклатури.
Після цього Михайло Кушнеренко не займав ніяких керівних посад обласного рівня. І тільки в 1995 році, буквально через тиждень після звільнення свого «кривдника», він отримує від нового губернатора посаду начальника обласного управління сільського господарства і продовольства.
А 28 липня 1997 року його призначено головою обласної державної адміністрації. На цій посаді Михайло Михайлович перебував до квітня 1998 року. Опісля він був звільнений за станом здоров'я, хоча справжньою причиною, швидше за все, було «незабезпечення» перемоги в області на парламентських виборах у березні 1998 року пропрезидентських політичних сил.
Сьогодні Михайло Михайлович Кушнеренко активно займається громадською роботою. Він – радник голови обласної ради. Обраний віце-президентом Міжнародної громадської організації «Земляцтво Херсонщини», яке згуртувало навколо себе вихідців з нашого регіону. Більшість її членів, займали у свій час досить високі посади в центральних державних органах влади і столичних установах. Навколо земляцтва концентруються однодумці, які вважають справою честі сприяти області. Михайло Михайлович очолює представництво земляцтва в Херсоні.
Юрій АНІСІМОВ
Заслужений журналіст України
Михайло Михайлович Кушнеренко народився в селі Строганівці Чаплинського району Херсонської області. Його батько - Михайло Лаврентійович (1899 - 1976) – голова сільської ради. Мати - Фекла Федотівна (1901 - 1987) – колгоспниця. У 1956 році закінчив середню школу і став працювати в колгоспі.
Після закінчення Херсонського сільгоспінституту працював головним агрономом у радгоспі «Новомаячкіський» Цюрупинського району, начальником районного управління сільського господарства (1970-1972), головою колгоспу імені ХХІ з'їзду КПРС у цьому ж районі (1972-1975). Потім Михайла Михайловича обрали головою Голопристанської районної ради, а в 1979 - першим секретарем Великоолександрівського райкому партії.
У 1981 році заочно закінчив Київську вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Згодом працював завідувачем сільськогосподарського відділу обласного комітету партії (1983-1984), першим заступником голови Херсонського облвиконкому (1984-1985). У грудні 1985 року його обирають головою обласної ради народних депутатів, а в червні 1987 року - першим секретарем Херсонського обкому Компартії України.
Дружина Любов Василівна (1941 – 2013) – вчений агроном. Дочка Світлана (1962) – вчителька. Син Сергій (1968) кандидат економічних наук, інженер.
P.S. Автор цього матеріалу знає Михайла Михайловича майже 50 років Вперше ми перетнулися в 1968 році, коли він почав працювати головним агрономом радгоспу «Новомаячківський» і, одночасно, пропагандистом на громадських засадах у цьому господарстві.
Мені в ті часи довелося займати посади заввідділом (1968-1973), і пізніше секретаря (1973 – 1976) Цюрупинського райкому партії, який відповідав за стан пропагандистської роботи в районі. Тому весь цей час ми постійно контактували один з одним.
Будучи, практично, однолітками, працювали з повною віддачею сил. І це не залишилося поза увагою тодішнього керівника області Івана Олексійовича Мозгового, який регулярно проводив кадрові переміщення, орієнтуючись на молодь. Саме він запропонував мені посаду заступника завідувача відділом обкому партії (мій попередник Василь Петрович Рилєєв став його помічником).
Майже одночасно Михайла Михайловича обрали головою Голопристанської районної ради, а в 1979 році першим секретарем Великоолександрівського райкому партії.
У 1981 році Михайло Кушніренко заочно закінчив Київську вищу партійну школу при ЦК Компартії України, яку тоді особисто опікувався перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький.
Цей період його життя мені теж добре відомий, тому що під час вступу, за іронією долі, ми опинилися в одній групі і протягом двох років вчилися разом. До речі, в нашій групі вчився і Анатолій Касьяненко, теж майбутній керівник нашої області. І треба сказати, вчилися сумлінно - в результаті всі троє отримали червоні дипломи з відзнакою.
Добре знаю і сім'ю Михайла Михайловича. Навіть, одного разу, коли був у відрядження у Великій Олександрівці, де він на той час працював першим секретарем, за його наполяганням, жив не в готелі, а в його домі.
Пізніше, коли Михайло Михайлович перебував на керівних посадах в області, мені, в якості начальника одного з обласних управлінь, вже довелося працювати під його безпосереднім керівництвом і повною мірою оцінити його високий професіоналізм, організаторський талант та доброзичливе, щире ставлення до людей.
Друзі, колеги, земляки щиро вітають Михайла Михайловича з ювілеєм та бажають йому міцного здоров'я, довголіття та наповненого цікавими, корисними справами життя!
