Арабатська стрілка: все лише починається

З початку 70-х років минулого століття на півдні Херсонської області почав розбудовуватися курорт, що розташувався на Арабатській стрілці. Про його існування тоді ще мало хто знав.

Але той, хто знав, неодмінно приїжджав, долаючи суцільне бездоріжжя та прирікаючи себе на повну відсутність комфорту.

Приваблювало диких туристів безлюдне узбережжя, жовтий пісочок, лагідне сонце, тепле та неглибоке Азовське море.

Приїжджали найчастіше з наметами, брали маленьких дітей, адже саме для них умови відпочинку на Арабатці ідеальні. Так би і залишався цей курорт лише «для своїх», якби не «допомогла» анексія Криму. Оговтавшись після 2014 року, про Арабатку раптом згадали.

І вже з 2015-го на косі почалися масові забудови: сюди прийшли великі інвестори із серйозними намірами та водночас активізувалися місцеві жителі, відкриваючи нові магазини, кафе, міні-готелі. Місцева влада підтримала не бачений до цього сплеск підприємництва. Все це в комплексі вже дає добрі результати.

Між Азовом та Сивашем

Люди, котрі після 40-річної «перерви» потрапляють на Арабатку, щиро дивуються: невже й сюди дісталася цивілізація? З'явилися хоч якісь, але дороги, мешкати можна не в наметах, а обравши житло на власний гаманець та смак.

Утім, трохи географічного та історичного лікбезу для тих, хто, як і я, раніше тут не бував. Арабатська стрілка - це піщана коса завдовжки 110 кілометрів та завширшки від 270 метрів до восьми кілометрів, яка на півночі відокремлюється від материка Генічеською протокою, а на півдні прилягає до Керченського півострова. Вона відділяє озеро Сиваш від Азовського моря.

Вік Арабатської стрілки за геологічними мірками дитячий. На географічних картах вона з'явилася вперше лише в 1650 році. Вчені встановили, що падіння рівня Сиваша й Азовського моря з одночасним формуванням між ними вузької і довгої перешкоди відбувалося в 1100-1200 роках. Коса перекрила води Азовського моря, залишивши для них у північній частині лише невелику протоку.

В результаті в Сиваші за рахунок природного випаровування, при русі води уздовж коси з півночі на південь, приблизно в 16 разів збільшується концентрація солі. Щороку в Сиваш з азовською водою надходить до 12 мільйонів тонн солей - з'єднань брому, натрію, магнію, інших цінних мінералів. Такі природні катаклізми зумовили утворення неповторного мікроклімату, який доповнюють природні термальні джерела, сольові та грязьові озера. Тож бальнеологічна перспектива курорту невичерпна.

Цікава та символічна історична складова Арабатки. Назва походить від фортеці Ребат (Арабат), що існувала у XVI-XVIII століттях. З арабської «рабат» перекладається як «військовий пост». А за іншою версією тюркське слово «арибат» означає «передмістя». Військовий пост (фортеця), розміщений на південному кінці Арабатської стрілки, будували для захисту Криму від козацьких нападів.

Та історія повертається іншим боком. Відтепер на півдні Арабатської стрілки є рів, який відділяє українську територію від тимчасово окупованого Криму. Ще до кінця 2014 року там стояли війська окупантів. Зараз українська коса - територія абсолютно мирна і насправді більше нагадує передмістя, в якому гарні господарі намагаються зберегти та розбудувати комфортне життя для себе та гостей.

На шляху до нових вражень

На Арабатській косі розташовані три села, в яких відпочивальників приймають і господарі садиб, і бази відпочинку. В напрямку з півночі на південь це Генічеська гірка (Генгірка), Щасливцево та Стрілкове. Чим далі на південь, тим Азовське море стає глибшим. Тож Генгірку обирають гості з маленькими дітьми, а любителі поплавати, розважитися та зайнятися водними видами спорту віддають перевагу двом іншим курортам.

Дістатися туди влітку нескладно. До залізничної станції Новоолексіївка прямують потяги з Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Запоріжжя, Полтави, Мінська, Хмельницького, електричка з Дніпра. Дивно, та жоден потяг не йде із сусідніх Миколаєва та Одеси. Можливо, в Укрзалізниці вважають, що південцям і своїх курортів вистачить?

Із Новоолексіївки відпочивальникам слід дістатися до Генічеська, а потім переїхати до обраного населеного пункту.

Дружня порада: не слід вірити таксистам у Новоолексіївці та Генічеську, які люблять розповідати, що тут нечасто щось ходить, а остання маршрутка вже пішла. Насправді до Арабатки можна дістатися з Новоолексіївки лише за годину та невеликі кошти. Є варіант їхати власним авто або замовити трансфер у готелі чи до садиби, який коштуватиме не більш як 200-250 гривень. Звісно, замовляти номери та обговорювати умови відпочинку слід заздалегідь.

Цінові пропозиції коливаються від 100 гривень на добу за окрему кімнату в сільському будиночку без зручностей за одну людину до 1100-2000 гривень за номер у сучасному готелі на двох, можна з дитиною. В готельному комплексі «Райський сад», де, на жаль, лише одну ніч провели учасники 13 Всеукраїнського фестивалю туристичної журналістики, у вартість номера входять сніданки за системою «шведський стіл». У садибах зеленого туризму можна знайти кімнати та будиночки з усіма зручностями та кондиціонером за 500 гривень на трьох. Харчування коштуватиме від 160 гривень на добу для однієї людини. Ціни у високий сезон, звісно, трохи вищі.

Утім, вибір є. Як зазначає Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко, на Арабатці понад півсотні садиб та 80 баз відпочинку і пансіонатів. За сезон стрілку відвідують до мільйона відпочивальників. На його переконання, слід рухатися вперед у розбудові курорту. Пропонувати нові атракції, якісний сервіс, гарні умови, здійснювати рекламне просування, приваблювати інвесторів.

Навіщо берег турецький?

Наш курорт має свої переваги порівняно з традиційними турецькими та єгипетськими і гарні перспективи, переконана керуюча одним з готельних комплексів Неля Савчук. «Ми відкрилися в 2015 році, - розповідає вона. - З 2016-го повноцінно працюємо всі три місяці та навіть більше.

Наприклад, цього року перші гості до нас приїхали на Великдень. Рекомендую для відпочинку прекрасний оксамитовий вересень. Готельний комплекс налічує 191 номер, можемо прийняти до 500 осіб одночасно. Прагнемо, щоб наш сервіс був схожий на турецький. Ми зацікавлені, аби люди не їхали в зарубіжні країни, а залишалися вдома.

Тим більше, що наш клімат м'якший, звичніший, рідніший, особливо для маленьких діток, а для сімейного відпочинку просто ідеальний. Не потрібно втомливих перельотів, тривалої акліматизації, ми в рідній Україні. Конкуренція зростає, тож підвищуємо свій рівень, вводимо додаткові послуги - наприклад, велопрокат, відкрили СПА-салон. Приїжджають туристи з-за кордону - Білорусі, Бельгії, Румунії, Німеччини, Франції, США, Великої Британії. Їм подобається».

Щиру зацікавленість у розвитку курорту виявляє Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко. «За радянських часів через Крим Арабатська стрілка не мала такого стрімкого розвитку, - зазначає він. - Спостерігаємо, що зараз люди масово їдуть до нас і вимагають комфортніших умов. І бізнес на це відгукується, розбудовується.

Такий приклад: на нашій території вже заявлено про спорудження будівельних супермаркетів. Вважаю це добрим знаком. Згідно з соцопитуванням, яке ми проводили, Арабатка - сімейний відпочинок. Натомість близько 80% людей приїжджають сюди і для оздоровлення — сіль, лікувальні грязі, термальні джерела. Такі принади, звісно, додають привабливості курорту».

До речі, сільрада не лише соцопитуваннями займається. І дороги потроху роблять, й інвесторам сприяють, і така начебто дрібниця - вказівники на основні туристські об'єкти встановили по центральній вулиці. Серед них - аквапарк, дельфінарій, кафе, супермаркети, магазини, ресторани швидкого харчування, планують зробити власний інформаційний центр.

Звісно, кожен обирає відпочинок на власний розсуд і гаманець. На моє запитання, чому українці мають обрати Арабатку, Віктор Плохушко відповів коротко й по суті: екологія, оздоровлення, недорого. І це в Україні. Складно не погодитися. Українцям насправді більше підходить своє, українське. І в нас все лише починається.

Олена ІВАШКО
Урядовий кур'єр

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон