Володимир Шелудько: У Херсона іншого шляху просто немає

Володимир Шелудько: У Херсона іншого шляху просто немає

Так однозначно прокоментував необхідність вирішувати гостру проблему утилізації сміття на Херсонщині визнаний експерт у питаннях екології, відомий захисник природи, керівник обласної організації Партії Зелених України Володимир Шелудько, який став співрозмовником «Херсонців»:

- Сміттєва тема на Херсонщині «несподівано» знову стала в центрі уваги громадськості – про необхідність вирішити цю проблему говорять на нарадах, громадських слуханнях, пишуть у ЗМІ...

Цікаво - чому саме зараз знову активно заговорили про проблему утилізації сміття?

- Глобальним каталізатором цього процесу по країні, скоріш за все, стали недавні трагічні події з загибеллю людей на сміттєзвалищі в Грибовичах та «розповзання» львівського сміття по всій Україні, постійні пожежі сміття на сміттєзвалищах України, перевантаженість та нестача потужностей для переробки твердих побутових відходів...

В регіональному масштабі – вже реально сформована точка зору громади Херсонщини, що так далі жити не можна. Симбіоз людської точки неприйняття суцільної засміченості і відсутність чіткої перспективи, помножені на активну позицію громадськості та ЗМІ, щодня змушує як президентську вертикаль так і окремих муніципальних керівників починати думати, як, нарешті, виконувати природоохоронні закони.

За останні п'ять років владна вертикаль на Херсонщині, час від часу, поверталася до теми налагодження управління ТПВ - через розпорядження ХОДА видані в 2013 році, рішення колегії обласного управління ЖКГ ХОДА (січень 2014 рік), і знов розпорядження ХОДА (квітень 2017 рік).

В кожному з цих документів як мантра повторюються ті самі проблеми – суцільна відсутність схем санітарної очистки в населених пунктах, 5% забезпеченість від потреби полігонами ТПВ, безвідповідальне відношення з боку райдержадміністрацій та місцевого самоврядування у виконанні Законів України «Про відходи» та «Про благоустрій населених пунктів».

І навпаки реакція на ці рішення з боку місцевих органів влади практично ніяка, бо ці документи не підводять підсумок зробленого і не ставлять системно завдання наперед. Контроль, як такий, за виконанням завдань означених цими документами відсутній взагалі. Принаймні так було до липня цього року...

- Але ж екологічна небезпека з'явилася не сьогодні. Громадськість і раніше піднімала цю життєвоважливу тему, невже ніхто не реагував на реальну загрозу техногенної катастрофи через накопичення сміття?

- Дійсно, проблема не нова, нагадаю - саме «Херсонці» в липні 2016 року опублікували мій відкритий лист голові ХОДА «Екологічна ситуація на Херсонщині погіршується через сміття». Перелічуючи наявні недоліки я тоді повідомив губернатора, що заходи контролю за дотриманням вимог законодавства, яке здійснює Державна екологічна інспекція в Херсонській області, Департамент екології ХОДА та органи Держсанепідемслужби спрямовані переважно на складання приписів та видачу розпоряджень про усунення порушень і є малоефективними.

В Херсонській області на сьогодні відсутня своєрідна дорожня мапа розвитку галузі сортування та переробки ТПВ, внаслідок чого останні роки величезні суми грошей з обласного і місцевих бюджетів пішли за вітром. Так в 2012 році 250 тис. грн. обласна рада виділила на будівництво заводу по переробці ТПВ в Цюрупинську, в додаток ще й міська рада додала від 30 до 70 тис. грн. Що маємо? Ні грошей, ні заводу...

Так було, а вже в липні 2017 року керівництво ХОДА разом з широким колом громадських організацій провело два круглих столи де було підсумовано стан справ по управлінню ТПВ переважно в Херсоні та заслухано пропозиції стосовно будівництва нових підприємств по утилізації та переробки сміття.

Для мене є гарним сигналом що процес зрушив з місця, хоча б у головах та рішеннях був факт особистої участі керівника ХОДА Андрія Гордєєва в цих заходах. При чому він не був весільним генералом, а приймав в них саму активну участь.

В слід за ХОДА, питання практичного переосмислення стану справ в управлінні ТПВ і розбудови нових підходів в липні цього року було розглянуте на круглому столі в Херсонському міськвиконкомі. В якості експертів місто залучило ряд фахівців з Києва від Мінекології з Державного агентства з екологічних інвестицій, з презентацією будівництва сучасного заводу з комплексної утилізації відходів виступив академік І.Ландарь, з досвідом переробки автомобільних покришок виступив Назар Кириченко та інші.

- Керівник області, київські експерти, громадські діячі – всі схоже, нарешті, взялися вирішувати проблему утилізації сміття. Але чому не всі разом - чому кожен проводить окремі наради з однієї глобальної проблеми? Чи не варто все ж нарешті об'єднати зусилля?

- Дійсно дивно виглядає, чому на круглих столах в ХОДА відсутнє керівництво міста і навпаки на круглому столі в місті немає керівників ХОДА... Мені важко прокоментувати логіку їх дій. Можливо хтось когось не запросив, можливо є інші причини, інші амбіції...

Думаю на це запитання кращу відповідь ми почуємо від керівників області і міста, хоча на моє запитання в ході другого круглого столу керівник ХОДА Андрій Гордєєв чітко відповів, що у нього і мера Херсона є порозуміння з приводу подальшого просування в справі налагодження роботи з ТПВ.

- А в чому ж суть цього «просування». Ви самі, як експерт, вірите, що цього разу сміттєва проблема у Херсоні таки почне реально вирішуватися?

- Вірю, бо, по суті, у міста іншого шляху просто немає. Або продовжувати порушувати екологічні і людські закони, або крок за кроком починати будувати нові підвалини в сучасному управлінню міськими відходами, що відповідає розробленій Національній Стратегії управління відходами в Україні до 2030 року.

У грудні 2015 року Європейська комісія ухвалила план дій з переходу до економіки замкнутого циклу до 2019 року, який передбачає, що така модель стає основою стратегії сталого розвитку ЄС.

А вже з 1 січня 2018 року в Україні законодавчо встановлюється заборона на захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Тому сьогодні ми побачили перші практичні кроки, як співпрацює громадськість з органами місцевого самоврядування, обмінялися думками щодо напрацювання системи поводження з твердими побутовими відходами у місті та області, бо масштаби цієї проблематики в цілому для України є вкрай загрозливими.

- Це все гарні, але загальні положення і наміри, а що на Вашу думку буде зроблено (чи має бути зроблено) конкретно у Херсоні?

- По-перше, остаточно повірю «у зрушення», коли побачу протокольне рішення круглого столу в Херсонській міській раді за 25.07.17 і ознайомлюсь з розпорядженням міського голови про створення робочої групи по реалізації наміченого.

По-друге, щоб не було спотворено наміри треба разом з організаціями, хто дає своє погодження на роботу міського звалища, зафіксувати його стан і визначити заходи які треба здійснити по приведенню його у відносний порядок з урахуванням точки зору департаменту екології, обласної екологічної інспекції та гідрогеологів.

І по третє, якщо я правильно зрозумів міська влада схильна визнати технологію комплексної утилізації ТПВ яку представляв академік Ландарь І.О. пріоритетною. Щоб процес зрушив з мертвої точки треба щоб в місті з'явився замовник і майбутній господар підприємства та негайно почати покрокове виконання намірів.

На зустрічі керівники міста публічно заявили, що замовником будівництва заводу буде громада. Звідси питання в якій формі і головне коли з'явиться це утворення? Питання не чергове бо на Замовника буде покладатися безліч дуже специфічних і відповідальних функцій, а саме:

- організаційна участь керівника, або представника замовника в усіх організаційних заходах пов'язаних з створенням підприємства, в тому числі і участь в роботі нашої робочої групи;

- погодження всіх питань по виділенню земельної ділянки під будівництво заводу безпосередньо на території сучасного міського звалища, або поблизу нього;

- погодження всій групи питань по комунікаціям та транспортним розв'язкам;

- участь в процесі проектування, експертизи проекту, здійснення контролю за постачанням обладнання і будівництва, введення заводу в експлуатацію;

- забезпечення безперебійного постачання первинної сировини для переробки;

- забезпечення напрацювання договірних відносин з підприємствами споживачами товарної продукції виробленої в процесі утилізації ТПВ;

- забезпечення безпосередньо виробничого процесу після виконання всіх пуско-налагоджувальних робіт і початку експлуатації заводу;

- проведення інвестиційної політики в процесі проектування та будівництва в повній відповідності з Вимогами міста;

- управління фінансовими потоками на стадіях інвестування, будівництва, монтажу та виробництва і реалізації готової продукції;

- підбір та організація навчання майбутніх працівників;

- за бажанням Замовника генеральним проектувальником може виступати українська проектна організація(інститут), яка буде згідно ДБН і НТД здійснювати прив'язку проекту заводу, який 100% виконує фірма, власник технології;

- для здешевлення вартості заводу контрактом з власником технології треба буде передбачити виготовлення 20-40% обладнання на українських (читай - місцевих!) машинобудівних заводах, що дозволить завантажити потужності заводів, надати робочі місця трудівникам, призведе до здешевлення проекту, і т. інше.

І навіть якщо вже завтра з'явиться Замовник необхідний час для організаційних питань – збір технічних умов, розробка ТЕО, проекту, вирішення питань фінансування. Відповідно треба розробити своєрідну дорожню карту будівництва такого заводу. На все про все потрібен час, як по мені від двох до трьох років. Як технологічно треба заповнювати паузу, бо місто не може чекати бо продукує відходи кожного дня?

І ось тут треба чітко розрахувати маневр на ці два-три роки і заповнити «паузу» організацією чіткої роботи по впровадженню роздільного збору відходів у населення та на самому Херсонському звалищі.

Взагалі можливо на часі почати запроваджувати в кожному населеному пункті області проект «Запобігання забрудненню довкілля пластиковими відходами на міському і селищному рівні», окремо потрібно запустити програму збору та утилізації енергоощадних ламп, батарейок.

Все це область і муніципалітети зобов'язані відобразити в Стратегії подальших дій в створенні управління ТПВ погоджену з кожною громадою і яка буде спиратися на діюче законодавство.

Треба брати до уваги що вже на виході і Національна стратегія поводження з відходами. Не знаю її остаточного варіанту, але представляючи перший варіант Стратегії, Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак зазначив, що документ базується на європейських стандартах, перехід на які передбачено Угодою про асоціацію з ЄС і повинен стати основою для майбутньої розробки регуляторної бази (тобто законів) в сфері екології.

Також, на своєму останньому брифінгу, який відбувся 6 липня, Міністр Остап Семерак, відповідаючи на питання журналіста на тему "зеленого тарифу" на електроенергію, вироблену з відходів, заявив: "...Ми повинні уникати стимулювання бездумного спалювання будь-яких відходів, в т.ч. твердих побутових відходів. Є інші технології, які ведуть до сталого використання ресурсів, і, звичайно, відходи це ресурс, а не сміття".

- Державна політика в цьому глобальному питанні – це дуже важливо, але в чому ж полягає роль місцевої громади?

Дуже важливим кроком Херсонської міськради може стати налагодження широкого діалогу з мешканцями міста за темою «Яким ми хочемо бачити майбутній завод по переробці ТПВ в м. Херсон».

По суті це формулювання людьми окремих пунктів технічного завдання майбутньому власнику заводу по комплексній утилізації відходів в м. Херсон, які мають бути враховані при проектуванні та подальшої експлуатації заводу.

При цьому мотивації громади забезпечується:

а) юридичною реєстрацією підприємства в місті Херсон за місцем фізичного розташування переробних потужностей;

б) муніципально-приватним партнерством через участь міста у виділенні земельної ділянки під будівництво заводу, відносно не перевантажений фінансово доступ до інженерних мереж, дорожніх розв'язок, участь громади за бажанням у формуванні статутного капіталу.

Обов'язково це обговорення і комунікації з людьми мають йти через створену робочу групу, про що вчора йшла мова, і відображатися на сайті міської ради.

І повертаючись до початку нашої розмови моя пропозиція всім учасникам процесу – досить чубитися. Те, про що говорили на двох губернаторських та херсонському міському круглих столах лише частка великого процесу, бо крім м. Херсон в області є ще 697 населених пунктів де взагалі відсутні схеми санітарної очистки як того вимагає Закон України "Про відходи", узаконено лише 36 ділянок під полігони, що складає 5% від потреби.

Мовчу і про те, що залишені в «дикому» стані більш як 656 і більше звалищ зі сміттям літом палають безконтрольно і щоденно...

Тож, користуючись нагодою, через видання «Херсонці» - ще раз прошу поважних панів Андрія Гордєєва та Володимира Миколаєнко (стосовно Херсона), дійсно разом контролювати і направляти ці процеси.

Дивлячись на ваші злагоджені дії і інші керівники територій області мусять змінити своє відношення до проблеми управління ТБО на підконтрольних територіях, - підсумував розмову Володимир ШЕЛУДЬКО.