У Херсоні подорожчав алкоголь. Що далі?

У Херсоні подорожчав алкоголь. Що далі?

Починаючи від минулої суботи, 3 грудня 2016 року в Херсоні, як і в цілому по Україні, ціна за пляшку алкоголю значно зросла...

Відтепер мінімальна ціна пляшки горілки, об'ємом 0,5 літра, з вмістом спирту 40 градусів, у роздрібній торгівлі коштуватиме майже 70 гривень, тоді як у п'ятницю її ціна не перевищувала 55. Нагадаю, що останній раз ціну на алкоголь підвищували більше року тому – у вересні 2015.

Чим викликано таке рішення? Відповідь дав Віце-прем'єр, міністр економічного розвитку України Степан Кубів, який пояснив, що це пов'язано з тим, що рівень цін не відповідає реаліям сьогоднішнього дня і виробники несуть втрати.

Крім горілки стали більш дорогими: віскі, ром і джин – там підняття ціни становить близько 63%. Більш дорогим стало шампанське, яке зросло у ціні на 40%. Ціна ж на горілку і коньяк зросла на – 27%.

Як повідомляє Державна фіскальна служба зростання ціни сталося внаслідок того, що: «...3 грудня, набула чинності постанова Кабміну № 828 (від 9 листопада 2016 року), згідно з якою піднято розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Там пояснили: «Рішення пов'язане з тим, що введений у вересні 2015 року розмір мінімальних цін сьогодні вже не відповідає реальним витратам суб'єктів господарювання на виробництво і реалізацію алкогольних напоїв. Зокрема, з початку 2016 року зросло акцизне зобов'язання і ціни на спирт».

Крім того, в Уряді як і у ДФС переконані, що зростання цін на алкогольні напої буде сприяти тому, що «поширення неякісної продукції на ринку стане значно меншим».

При цьому слід зазначити, що відповідно до інформації Державної статистичної служби України у жовтні, у порівнянні з вереснем поточного року, виробництво горілки збільшилось на 10,2%.

Хоча, у той же час, якщо порівнювати жовтень 2015 до жовтня 2016 – виробництво алкогольної продукції впало на 12,3%. Дані свідчать, що у продовж цього року виробництво алкоголю невпинно зменшувалося і наприкінці жовтня спад виробництва становив – 11,4%. Тільки за минулий місяць рівень падіння виробництва горілки склав – 4,8%, тоді як виробництво коньяку зменшилося на – 14,7%.

Падіння виробництва фахівці пов'язують з невпинним зростанням цін на інші товари та послуги, постійне зростання цін на товари першої необхідності, ліки, підвищення тарифів тощо, що зумовило скорочення купівельної спроможності населення. Вони переконують: люди стали значно менше купувати якісну продукцію, а перейшли на сурогати та самогон.

Опитування, які були проведені за останні два місяці свідчать: більшість з тих, хто постійно вживав алкоголь, як і раніше, продовжує його вживати, але, через зростання ціни стали обходити стороною магазини, а все частіше навідуються до так званих «точок», де можна придбати алкоголь кустарного або домашнього «виробництва».

За даними експертів об'єм нелегального товару на рику алкоголю складає – 40%. А от за інформацією Міжнародного валютного фонду, на сьогодні в Україні частка тіньового сектору, який «працює» у галузі виробництва алкоголю складає – 59%, і це найбільший показник у світі. У той час як у Білорусі він не перевищує 22%, а у США взагалі сягає «скромних» – 6%.

Про значне збільшення «точок» торгівлі самогоном свідчать й статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України. Там зазначають, що тільки за останні півроку кількість повідомлень про підпільні «домашні виробництва» зросла на 40%. І це тільки офіційні дані. Якщо ж говорити про реалії життя, то вони значно перевищують офіційні повідомлення.

Схоже на те, що ми повертаємося до ситуації яка була в Україні 10 – 12 років тому, коли так само Уряд під видом того, що він бореться з контрафактом та намагається наповнити бюджет, постійно збільшував ціну на алкоголь. Тоді результати такої «ініціативи» були для галузі плачевні – люди майже припинили купувати якісний алкоголь, натомість на 70 – 78% перейшли на сурогати та самогон.

Не так давно генеральний директор асоціації «Укрводка» Володимир Остапюк заявляв, що у 2014 року акциз зріс на 42,5%, що призвело до зростання надходжень до бюджету на 3%, у той час як виробництво за цей час зменшилося на 25%.

Не залишаються осторонь проблеми й лікарі. Так Володимир Мирошниченко, провідний лікар-нарколог однієї з клінічних лікарень столиці переконує, що якщо подальше зростання ціни на якісні горілчані вироби буде тривати, то це автоматично призведе до збільшення реалізації підробленої горілки (адже пиво підробити у масовому виробництві практично неможливо), а отже більш масових отруєнь.

«Давайте згадаємо не таку давню історію, яка сталася в Україні у вересні – жовтні цього року, - пропонує Володимир Мирошниченко. – Саме тоді в Україні сталися випадки масових смертей від вживання сурогатних алкогольних виробів.

Все почалося у Харкові, а потім перекинулося на інші області. Понад 60 смертей всього за кілька днів. При цьому ще десятки людей залишилися без зору, з іншими розладами функцій організму: травлення, сечо-полової, нервової та серцево-судинної систем.

І все це через те, що через так звані «наливайки», де порція у 100 гр горілки коштувала всього 5 гривень, було налагоджено масовий незаконний збут алкогольних напоїв, які були виготовлені з недоброякісної сировини, що й призвело до смертей та інших тяжких наслідків.

Люди почали помирати з 23 вересня. Спочатку летальні випадки були тільки у Харківській області, потом ми мали повідомлення про смерть у Лимані, Донецької області. Наступна інформація надійшла з Миколаєва. Згодом з Житомирській області, потім з селища Рубіжне, Луганської області».

Всі симптоми, стверджує експерт, які були виявлені медиками, це типова картина отруєння технічним спиртом – метанолом.

Чому в принципі таке стало можливим? Чи не тому, що це типова ситуація коли все більше й більше людей живуть за межею бідності?

«Зрозуміло, - підсумовує Володимир Мирошниченко, - що ті, хто пили і п'ють зараз, то вони не стануть робити цього менше. Психологам добре відомий цей прийом «Схованка від дійсності», коли людина «ховається» у пляшці з алкоголем. А коли грошей на якісну горілку не вистачає, у хід йде все, що є під рукою.

Можу констатувати, що через підвищення цін на оковиту, що зумовлено економічною ситуацією, громадяни не стають вживати алкоголю менше – вони переходять на вживання сурогатів, що, у свою чергу активізує «лівого» виробника, який «виготовляє» продукт небезпечний для життя.

Говорити, що таким чином відбувається боротьба з алкоголізмом, з точки зору медицини, – неправильно. Для цього треба вживати інші заходи...».

Слова лікаря підтверджують і експерти-економісти, які запевняють: вся справа у тому, що в Україні погіршився рівень життя – люди, отримуючи мінімум прибутку, замість того, аби кидати пити, натомість відмовляються від якісного алкоголю і переходять на сурогати та самогон.

Підсумовуючи викладене змушені констатувати: подальше зростання ціни на алкоголь не призведе до того, що люди стануть менше пити. Ні. Це призведе до того, що вони будуть значно менше купувати його у офіційних виробників, що, у свою чергу, зменшить надходження грошей до бюджету.

У той же час українці можуть перейти на вживання більш міцного неякісного алкоголю. Ринок чітко реагує на потреби: у той час, як офіційні виробники постійно зменшують виробництво, підпільні цехи його планомірно нарощують.

Від підняття цін страждають не тільки виробники міцного алкоголю, але й виробники пива, які упродовж вже двох років постійно говорять про це.

Нагадаю, що з 1 липня 2015 року, відповідно до Рішення Верховної Ради України, яке вона прийняла як зміни до Податкового кодексу України на 2015 рік, пиво перестало бути слабоалкогольним напоєм, його переведено у групу «алкогольні напої». Як це позначилося на виробництві та реалізації пива? Тільки минулого року спад виробництва склав – 19,4%.

У той же час у профільній організації пивоварів «Укрпиво» вважають, що до кінця цього року скорочення виробництва становитиме ще більш ніж 5%, про це заявила генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» Галина Коренькова.

При цьому та ж пані Коренькова перед тим заявляла, що у 2015 році (у порівнянні з 2014) спад виробництва пива в Україні склав майже 20%.

Не дивлячись на те, що з 10 січня 2016 року діє ембарго на ряд продуктів вироблених у Росії (термін дії до 31 грудня 2017), на територію України продовжує потрапляти алкоголь та пиво Російського виробництва, у першу чергу через окуповані території Донбасу. Так поставки пива у цьому році зросли у три і три десятих рази, а алкогольних напоїв у п'ять разів.

Відповідно до митної статистики близько двох третин експорту російського пива (62,4%), в першому півріччі 2016 року припадало саме на Україну. Експерти вважають, що така ситуація вкрай негативно відіб'ється на ринках в цілому і на кожному виробнику зокрема.

Аналітик компанії Pro-Consulting Андрій Мокряков, заявив: «2016 рік не потішив пивоварів ні зростанням продажів, ні політикою держави щодо виробництва. У поточному році акциз на пиво зріс в два рази і склав 2,48 грн за літр. З урахуванням нових акцизів та запланованої інфляції у 26% виробники пива очікують підвищення роздрібних цін до 50%».

Чи насправді підвищення ціни на алкоголь та пиво сприятиме тому, що бюджет отримуватиме більше грошей? Як це відіб'ється на Українському виробнику? Чи насправді це дасть можливість скоротити тіньовий ринок? Фахівці ще раз наголошують: «Попит народжує пропозицію», а отже не слід навіть сподіватися на те, що частка «приватного виробника» стане меншою.

При цьому сьогоднішнє подорожчання є не останнім і воно не є таким після якого можна говорити, що ситуація стабілізована. Ведеться мова про подальше підвищення ціни.

Вже зараз експерти ринку обговорюють питання, що у 2017 році алкоголь так само як пиво і цигарки вкотре стануть більш дорогими. Вже зараз ведеться розмова про те, що Уряд розраховує на те, що для того, аби справно наповнювати бюджет, ще раз підняти ставку акцизного податку з 2017 року (через зміни у Податковий Кодекс, які будуть прийняті разом із бюджетом на 2017 рік), цього разу ще на 12%.

Якщо таке станеться, то, як вважають виробники, це знову вплине на вартість кінцевого продукту і потягне підвищення ціни від 5 до 7 грн на одній одиниці товару. При цьому ті ж самі виробники бояться, що й це не межа.

У той час коли Україна не має фінансування з-за кордону, то саме відсутність цього стабілізуючого чинника може, на їх думку, вплинути на те, що Мінфін аби отримувати надходження до бюджету і якимось чином виконувати поставлені завдання, буде постійно збільшувати навантаження на виробників, які, у свою чергу, будуть перекладати це на плечі споживачів. Для того, аби «збалансувати» бюджет, може статися різке підняття податкового навантаження по відповідним напрямкам.

При цьому виробники продовжують скаржитися на те, що як і раніше з вуст Уряду та інших органів, які повинні займатися цими питаннями, немає будь-яких дієвих пропозицій щодо поглиблення боротьби з тіньовим бізнесом як на державному рівні так і у приватному секторі.

Ще одна ситуація, яка викликає багато непорозумінь не тільки у вітчизняних виробників, але й у міжнародних кампаній, які повірили обіцянкам України і «зайшли» на її ринки, це нерозуміння щодо регуляторної політики.

Так Кеес T'Харт, президент Сarlsberg Group, заявив: «Проблема в тому, що нас в принципі урівняли у регулюванні з міцним алкоголем, що не є типовим для європейських ринків. Це створює перешкоди у веденні нашого виду бізнесу в Україні. Ми вважаємо, що це не доцільно ні з економічної точки зору, ні з точки зору, якщо ми говоримо про здоров'я, оскільки таким чином держава штовхає споживача зробити вибір на користь міцного алкоголю.

На ринку Данії... уряд знижує податки і держрегулювання пивоварної галузі, так як воно усвідомлює, що ці заходи не впливають на заподіяння алкоголем шкоди здоров'ю. ...Пиво стабільно входило в наш раціон протягом тисяч років. Його не можна прирівнювати до міцного алкоголю. Воно виробляється з натуральної сировини, при цьому пиво, за умови помірного споживання, може відігравати важливу роль у здоровому харчуванні та способі життя дорослих людей».

Його доповнює Посол Данії, який заявляв, що їх спеціалісти «...хочуть працювати за прозорих умов, без різких змін». І нагадує, що «...Данія не тільки випускає в Україні добре пиво, але й справно платить податки і забезпечує робочими місцями сотні українців».

Чи розуміють ситуацію Українські урядовці? Чи їх цікавлять статки тільки окремих осіб і байдуже, що буде з державою?

Дані опитувань свідчать, що з кожним зростанням кінцевої ціні на пиво та слабоалкогольні напої, громадяни все частіше піднімають чарки з горілкою і все менше п'ють пиво та вино.

І хоча дискусії у стінах парламенту щодо нового акцизу на пиво – ще попереду, та, як повідомляють ЗМІ: «... іноземні інвестори вже звернулися до уряду з проханням відмовитися від захмарних акцизів, які знищуватимуть пивоварні й стимулюватимуть ринок сурогатної горілки».

У галузевій асоціації вже не раз попереджали: якщо підвищення акцизу триватиме, то пляшка пива у 2017 році стане більш дорогою ніж пляшка підробленої горілки, адже відомо, що пиво практично не підробляють.

Люди спиватимуться. «Ліві» торгові точки не маючи будь-яких дозвільних документів торгують «лівим» алкоголем, про якість якого говорити не доводиться. Практично у кожному районі кожного міста, поруч із житловими будинками існують «кафе» – на яких немає відповідних вивісок, зате є відповідний «аромат» і за кілька кварталів упізнаний «контингент».

Попри намагання місцевих жителів боротися – «кафе» продовжують працювати. Як наслідок: захаращення територій, перетворення під'їздів на громадські вбиральні, постійні п'яні «розбірки». Що ж «непідкупна» поліція «нового» зразку? Невже так само «непідкупна», як і попередні «міліціянти»?

Хтось має все це контролювати? Чи є відповідні організації? Так. «Держпродспоживслужба». Але, відповідно до певної політичної «потреби» ВРУ свого часу на два роки заборонила проведення перевірок таких «генделиків».

Не дивлячись на те, що кілька місяців тому перевірки поновили, але у відомстві зізнаються: через недолуге законодавство – виявити порушників практично неможливо. «Ми зобов'язані на сьогодні по законодавству за 10 днів робити попередження суб'єктів господарювання. А за ці 10 днів можна за ніч все винести, поміняти маркування, ярлики і все таке інше», коментує ситуацію заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів «Держпродспоживслужби» Ольга Семенчук.

Ситуація плачевна: з одного боку офіційні виробники алкогольної продукції готові працювати чесно та відкрито, поставляти на ринки якісну продукцію, але своїми постановами Уряд унеможливлює це.

З іншого боку не дивлячись на десятки смертей через вживання сурогатів в Україні як працювали, так і продовжують працювати тисячі «наливайок». Статистика, яку наводять фахівці ринку вражає: сьогодні в Україні вже кожна друга пляшка горілки є фальсифікатом, а отже, фактично, може стати убивцею.

З чим ми увійдемо у наступний рік? Хто кого переможе? Невже «зелений змій» знову святкуватиме перемогу над здоровим глуздом?

Сергій ОСОЛОДКІН